Ми робимо
інформацію доступною
Оновлений сервіс формування звітності SMIDA XML Reports

Олег Мозговий: «Нас турбує питання «сміттєвих» цінних паперів»


05.06.2012 14:53

Портал «Fundmarket» від 05.06.2012 року.

Напередодні професійного свята фондовиків, FundMarket вирішив поцікавитися про стан фондового ринку, його перспективи, законодавчі ініціативи щодо регулювання ринку з боку НКЦПФР у першого в історії існування комісії Голови цього органу, а тепер Члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Голови Комітету з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку - Олега Миколайовича Мозгового. Пропонуємо вам стенограму розмови, яка відбулася у студії "FundMarket TV". Повне інтерв'ю можна переглянути тут

Як на ваш погляд змінився фондовий ринок, як він помінявся за ці всі роки?

-  Як помінявся? Не так давно, чи на вашому веб-сайті, я прочитав  статтю одного з учасників ринку, там про «клінічну смерть» українського ФР. Завжди дуже часто запитують і пишуть, що, взагалі чи існує український ФР? Працюючи в Комісії вже не перший рік, вже якось захищаючи честь «мундіра», я не можу сказати, що те, чим ми займаємося  - воно не існую взагалі. На фондовому ринку сьогодні, якщо б так говорити в ретроспективі, то практично створені усі умови для виконання основної функції фондового ринку. Тут теж можна сперечатись, що ж є функцією ФР?  Це щоб відповісти на запитання як він змінився, чи дійсно він виконує, реалізує ту ідею залучення і перерозподілу фінансових ресурсів , скажімо в реальний сектор економіки.  Можна говорити про факти, можна говорити емоційно.  Якщо говорити про факти, то можна навести цифри. Наприклад на сьогоднішній день, в одинадцятому році, нам вдалося залучити сто тридцять сім і чотири десятих мільярдів гривень через інструменти ФР. Чи багато це чи мало? Це в одинадцятому році сто тридцять сім мільярдів гривень . Ми рахуємо, що це не такий і поганий результат. Ну, якщо говорити про зміни, то треба згадати, що ФР був, скажімо, результатом приватизації, приватизаційних процесів - так ми отримали якусь кількість акціонерних товариств, ми отримали, мабуть, найбільшу кількість у світі акціонерів (на першому етапі ми рахували, що їх було близько тридцяти семи мільйонів акціонерів в Україні, в результаті приватизації)... Так воно практично й було. Є десять фондових бірж, є реальні біржі, які торгують сьогодні  ліквідами, цінними паперами. Для нас одна з важливих цілей - це концентрація торгівлі на організованому ринку. Можна привести цифру, далеко ходити не треба, у нас є статистика, є звіт Держаної комісії по цінних паперах , який говорить про те, що ми сьогодні отримали значну кількість торгів та біржових контрактів з цінних паперів на організаторах торгівлі. Двісті тридцять п'ять мільярдів з половиною  гривень наторгували наші організатори торгівлі.  У порівнянні з дев'ятим роком  - це було  тридцять шість мільярдів. Двісті тридцять шість і тридцять шість - да, є динаміка позитивна. Можна говорити про кількість цінних паперів. Сьогодні вона явно збільшилась з роками. Зявились нові фінансові інструменти, значно, в рази збільшилась кількість торгів новими фінансовими інструментами.

- Часто пишуть, що буде крах фінансової системи та фондового ринку. Не можу собі цього уявити, не можеж  він кудись діватись.

- Треба виходити з визначення фінансового ринку, фондового ринку. Що таке ринок? Який би ми словник не відкрили, ФР та і фінансовий ринок - це система відносин, яка складається з приводу купівлі-продажу якихось активів. Так, ринок буде завжди. Він був завжди і буде завжди. В яких обсягах - це інше питання. І будуть формуватись стосунки між тими хто продає і купує, і це вже є за визначенням економічної теорії. Можна вимагати від ФР реалізації основної його функції - забезпечити залучення інвестицій, не просто інвестицій, а в реальний сектор економіки. От  чи виконує він таку функцію. Ну Ви знаєте , тут уже постає питання. Комісія з цінних паперів, вона має досить амбіційні плани щодо розвитку ФР і щодо своїх повноважень. І я думаю, що ці кроки, які сьогодні реалізуються , не просто так ми їх реалізовуємо, а планово, у нас є програма дій, є програма дій Президента України, є план Комісії на одинадцятий, дванадцятий, до чотирнадцятого року. Сформульовані основні напрямки нашої діяльності, які призведуть до того щоб реально ФР працював. Скажімо так, чи дійсно сьогодні ми можемо сказати, що ми можемо створити, в умовах економіки, яка сьогодні є, ефективний, понадефективний ФР? Ясно, що розвиток ФР і його якість відображає реалії економіки. В конкурентної економіки буде конкурентний ФР. Сьогодні український фондовий ринок є залежним, все ж таки, від економічної ситуації.

- Якщо говорити про макроекономічні показники, які впливають на ФР. От, порівняти показники останніх років і сьогодні ... Що найбільше впливає?

- Ви маєте на увазі показників українських? Української економіки?

- Так.

- Ясно, що дуже часто хотіли б порівняти динаміку розвитку різних галузей економіки і динаміку ФР. Ріст валового внутрішнього продукту  і темпи зростання. У нас є, наприклад, на сьогоднішній день цифри які говорять про те, що порівняно із зростанням валового внутрішнього продукту динаміка українського фондового ринку вона є дуже цікаво і позитивною. У нас обсяг торгів на ринку цінних паперів, в одинадцятому році, склав два трильйони сто сімдесят один мільйон гривень. Перевищивши таким чином ВВП країни на вісімсот п'ятдесят чотири з половиною мільярда гривень. Це свідчить про  розвиток економіки держави в цілому і розвиток ФР зокрема.

А власне українські показники макроекономічні, чи на них реагує ФР? Чи реагує український інвестор, аналітик, торговець на українські показники?

-  Я думаю, що, якщо зростання таких показників характеризують розвиток економіки, вони дають оптимістичний привід для інвестування, інвестицій.

Якщо говорити про зовнішню  кон'юктуру. Власне, яка саме є залежність від конкретних показників? Можливо певних конкретних ринків чи всіх разом?

-  Ну, такого спеціального дослідження не проводили. Ми аналізуємо сьогодні, говорячи про перспективи. Дійсно, кон'юнктура ринків і Європи, і Америки, Россії, дійсно впливає. Це реально видно по індексам наших українських бірж, які фактично відображають процес. Я думаю, що український ФР в дванадцятому році переживе декілька таких непозитивних новин, які можуть відбуватися в зовнішній кон'юкутурі ФР. Воно явно буде не на користь. Сама ситуація в Україні, плюс фактор перед виборами буде впливати конкретно на інвестиційні процеси. Ну, незважаючи на це, одинадцятий рік, був дійсно позитивним для українського ФР. Дванадцятий рік, ми очікуємо, що показники будуть трошки менші, з точки зору темпів приросту. Але все ж ми сподіваємось, що нам вдасться утримати ситуацію, сконцентрувати свої зусилля на деяких питаннях законодавчого, організаційного, регуляторного плану, які  все ж таки призведуть  до можливості стабілізації ситуації, яка утворилась в одинадцятому році.            

Декілька слів про ініціативи. Які знакові події Ви б зараз згадали? Можливо законопроекти, можливо уже реалізовані проекти?

-  Я думаю, ну якось з самого початку роботи комісії з цінних паперів  позитивною якістю цього регулятора є те, що вона постійно працювала над підвищенням ефективності законодавчої бази, нормативної бази, яка регулює  учасників  ФР. Але тут є питання одне, можна зарегулювати ситуацію на ринку до такої степені, що цей ринок може і вмерти. Тому дуже виважено треба підходити до такої регуляторної активності, з боку різних регуляторів на фінансовому ринку, не тільки комісії з цінних паперів. Десь за останній рік-два було одинадцять законопроектів парламентом проведено, з них шість  - автором виступала комісія з цінних паперів. Є питання, які потребують корекції сьогодні. Ну, наприклад, останнім часом був прийнятиц закон, доповнення до закону «Про акціонерне товариство», який з нашого боку, ми вбачаємо необхідність внести зміни, з точки зору можливостей комісії, щодо відслідковування ситуації щодо емісії цінних паперів, які мають ознаки, скажімо так, фіктивності. Це питання дуже сильно нас сьогодні турбує. По наростаючим підсумкам, в одинадцятому році (з сьомого тут ведеться статистика), було зареєстровано один триліон, більше триліона випусків цінних паперів. Ми звернули увагу на можливі випуски, так скажемо, мусорних цінних паперів, які потребують контролю. Бо ними наповнюються  ІСІ, пенсійні фонди. Тому, сьогодні, цим законопроектом ми вимагаємо збільшення контролю за дільністю емітентів таких  цінних паперів. І можливості впливу комісії на ситуацію, яка складається, наприклад, з цього питання.

- Я правильно розумію, що це власне ті зміни, які зараз підвищують вимоги до емітентів цінних паперів, зокрема і щодо аудиторської діяльності, і що основне завдання цього - це відокремити так звані сміттєві папери?

- Так, це одне з питань. Вимагається цим законом необхідность введення в структурі емітентів бухгалтерських служб, підвищуються вимоги до міжнародних стандартів реалізації звітності. З тринадцятого року вони будуть звітувати  у міжнародних стандартах фінансових, з приватною інформацією. Що стосується аудиту, там теж внесені зміни, бо є випадки, коли ми, розглядаючи питання щодо реєстрації емісії, вбачаємо, ну скажи так, не дуже якісну роботу аудиторів, які подають  звіти, аудиторські звіти про стан ситуації такого емітента. Ми хотіли би виставити вимоги, щоб до цього мали відношення тільки аудиторські фірми, а не поодинокі аудитори. А реєстр таких аудиторів вела комісія з цінних паперів, виставляла вимоги до таких аудиторських фірм і могла впливати на ситуацію.

- Значить нам доведеться робити тепер ренкінг аудиторів? Чи правильно я розумію, що одне із завданнь цих змін, чи власне наслідком цих змін, може призвести до скорочкення кількості емітентів, що престануть існувати ті емітенти, які це роблять заради галочки.

- Ну, правильно Ви говорите, що в нас так вийшло, що ми знайшли один шлях приватизації - роздержавлення через акціонерні товариства. Я не думаю, що цей крок був надто виваженим, на тому етапі, але він був швидкий. От і маємо сьогодні таку кількість акціонерів, і таку кількість акціонерних товариств. Я завжди говорив про те, що акціонерна форма є дуже витратною. Якщо би акціонерне товариство виконувало усі ті зобов'язання і перед акціонерами і перед власниками мажоритарними, міжнародних стандартів, звітність до комісії, звітність перед акціонерами - це витрати. Це втрати. У нас сьогодні декілька сотень акціонерних товариств, які просто знайти не можна. Тому постає питання виявлення таки реально існуючих акціонерних товариств.

-       Як Ви думаєте, яка максимальна кількість, або оптимальна кількість, емітентів мала би бути, яка могла б ефективно користуватись інструментами ФР.

-  Ну, я думаю, тут питання потрібно ставити  - чи повинна бути тільки акціонерна форма. На сьогодні в лістингу бірж десь близько двохсот сорока товариств. Можна говорити про таку кількість.

І декілька тисяч емітентів...

-  У нас не декілька тисяч, у нас десятки тисяч... Але процес дематеріалізації призведе до з'ясування реальної кількості акціонерних товариств. Є й такі, що живуть, але не користуються можливостями ринку, є  ж і такі. Сьогодні, на жаль, тих, що дійсно є потенціально цікавими для інвестора, можемо нарахувати десяток якихось там акціонерних товариств. А є такі, що використовують можливості (фондового ринку - прим. редакції) для збільшення статутного капіталу, або для інших там потреб. Є такі які існують, виконують всі вимоги, щодо свого існування , подають звітність, але не користуються, інструментами ринку для залучення коштів.

Що робити тим акціонерним товариствам, які не є вмотивованими користуватися інструментами фондового ринку?

- Ну, по-перше - це вони повинні зрозуміти, що товариства, які стали через приватизацію акціонерними товариствами, вони можуть перетворюватися в інші форми існування. Це ж не те що догма, вони можуть перетворитися з акціонерного товариства в іншу форму власності.

- Я знаю, що в одинадцятому році було започатковано дуже багато ініціатив. Уже дванадцятий рік і очевидно до кінця цього року Ви плануєте щось з цього завершити, що саме? І взагалі  про перспективи ініціатив у тринадцятому році.

- Є у нас деякі питання , які передбачені програмо розвитку ФР до чотирнадцятого року, там передбачено кроки. Основне завдання - це підвищення ліквідності ФР, капіталізація учасників. Одне з питань, яке залишається у нас на сьогоднішній день - це питання регулювання балансу державного і саморегулювання. Тому що неефективно ми використовуємо ресурси саморегулівних організацій, які сьогодні існують  у видах професійної діяльності. Вони у нас є. Але на скільки вони є корисними і ефективно працюють з точки зору профучасників, тут виникають питання, ми хотіли б їх модернізувати. Є питання яке сьогодні піднімається не тільки в Україні, а й в цілому світі, після кризи восьмого року,  - це питання фінансової грамотності населення. Усі говорять про це, але якими шляхами, як це ми повинні зробити. Це питання яке ринок сам уже робить. Працюють сьогодні з молоддю окремо і різними аудиторіями. На жаль, за статистикою, можна побачити, що менше одного відсотка людей, громадян України, які взагалі розуміють і користуються інститутами  ФР.

- Як Ви думаєте чи пройдуть такі ініціативи у владних коридорах?

- У дев'яносто п'ятому було прийнято постанову уряду про «Освіту населення» щодо розвитку ФР. Ця постанова потребувала фінансових ресурсів, але, на жаль, фінансових ресурсів так ми й не отримали.  Була дуже активна реклама приватизації. Але залучивши людей (на фондовий ринок - прим. редакції) ми практично їх там і залишили, -  тридцять там сім мільйонів. Тому сьогодні залишається дійсно відкритим питання, як реалізувати? Програма розвитку ФР до чотирнадцятого року офіційного статусу ще не отримала. Якщо б вона отримала офіційний статус, були б затверджені заходи конкретні і програма підвищення фінансової освіти населення була б відокремлена. Можна було б залучити і ресурси ринку і ресурси держави на таку програму. На жаль, вона залишається на стадії узгоджень. Але є й ризик від залучення людей без їх захисту, тому тут треба підходити дуже виважено. Для залучення більш широкого кола громадян, паралельно треба вибудовувати систему захисту акціонерів, інвесторів на ринку цінних паперів. Так, я думаю, це буде одне з таких головних завдань, над якими ми повинні працювати в одинадцятому, дванадцятому й тринадцятому роках. Я думаю, що в дванадцятому році ми завершимо питання маржинальної торгівлі, торгівлі репо. Ось нещодавно ми провели останню нараду , підготували проект нормативного акту який буде зараз публічно опублікований і вивішений для обговорення.

- Все ж таки залишаються і такі питання, які навіть з юридичної точки зору не врегульовані. Наприклад, визначення поняття «маркетмейкери». Наскільки я розумію в законодавстві не прописано такого поняття?

- Ну дійсно є багато питань. Фондовий ринок чи ринок цінних паперів. Є таке питання чи немає такого питання? Чи можемо ми поставити тут знак тотожності чи ні?

-       У всьому світі є поняття "брокери" та "дилери", а у нас - "торговці цінними паперами"...

-       Ну, Ви знаєте, чомусь воно так розвивалось. Багато чого було привнесено в ситуації, коли  регулятор, комісія з цінних паперів, почав працювати. Ви знаєте вже не було чисто білого аркушу, вже було зайнято. Вже не можна було взяти білий чистий аркуш і намалювали де хто буде. Уже було поле зайнято.

Програма "Міні IPO" - чи збираєтесь далі працювати над нею?

- Сьогодні є одне з доручень, над якими ми працюємо, воно є в програмі дій - це розробити комплекс заходів для того щоб реалізувати IPO в Україні. Тому що сьогодні умови для публічного розміщення, первинного розміщенн в Україні треба зробити. Буквально днями, на деяких комітетах Комісії затвердили нову концепцію, яка через заходи законодавчого рівня повинна забезпечити все таки IPO в Україні. Така концепція вона буде запропонована на розгляд Комісії, яка буквально на наступному тижні буде розглянута і якраз, що потрібно зробити концептуально, які зміни потрібно зробити щоби змінити ситуацію щодо публічних розміщень в Україні.

- У мене таке враження, це повинно бути в рамках програми фінансової грамотності, але уже не для населення, а для підприємців...

- Потрібно, щоб у нас всі опікувались цією ситуацією. Я колись виступав, будучи в свій час ще головою Комісії, на зібранні мерів малих міст України. Ми там виступили, розповіли про ФР України. Підходить до мене один мер, не зовсім маленького міста, і запитує: «...от про те шо Ви розповідали, Ви скажіть, будь ласка, в нас теж таке є ?». Тому і на рівні мерів міст можна говорити про необхідність підвищення фінансової грамотності.

Щодо роботи Комісії - Вас більше критикують чи хвалять, як би Ви сказали в пропорції?

- Ви знаєте критикували нас завжди на різному рівні. Ви маєте на увазі критику з боку профучасників ринку? Ну ринку завжди не подобаються, може не завжди співпадають інтереси, так виходить. Ми зараз відновлюємо філософію консультаційно-експертної ради, яка має залучити експертів ринку для обговорення питань проблемних. Стратегічна рада працює під головуванням керівника Комісії. Тобто, я думаю, що знайдені всі організаційні форми співпраці для критики. Справа не в критиці, треба разом робити ситуацію про той ФР, про який ми з Вами спробували поговорити. Це нормальна ситуація.

А як часто хвалять?

- Хвалять? Не пам'ятаю, щоб сильно хвалили. Так, завжди критикували. Головне, щоб на користь було.


Теги: | акціонерні товариства | фондовий ринок | цінні папери | НКЦПФР |

Важлива інформація

На сайті знаходиться програмне забезпечення для формування інформації відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів.