Україна збільшила на $328,79 млн суму в обігу єврооблігацій із відсотковою ставкою 7,75% і погашенням 1 вересня 2020 року, загальна непогашена сума яких становить $1,36 млрд.

Єдиним покупцем і лід-менеджером угоди виступив J.P. Morgan, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на сайт Міністерства фінансів.

"Залучені кошти будуть використані для завершення розрахунків за активною операцією з управління боргом, яка полягала у викупі на відкритому ринку державних деривативів (ВВП-варантів) у 2020 році", - наголошується в документі.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, які наведено в релізі, Мінфін радий здійсненню активної операції з управління держборгом в умовах нинішньої невизначеності, яка сприятиме зваженій борговій політиці України в майбутньому.

"Ми продовжимо слідкувати за ринком і використовувати всі доступні інструменти для того, щоб досягти цілей, визначених в нашій Стратегії управління державним боргом", - сказав глава Мінфіну.

Як повідомлялося, ввечері 14 серпня Україна оголосила про завершення викупу на відкритому ринку майже 10% своїх ВВП-варантів, випущених під час реструктуризації зовнішнього боргу з терміном дії до 31 травня 2040 року на номінальну суму $3,2 млрд.

"Станом на 14 серпня 2020 року Міністерство фінансів успішно віддало розпорядження про викуп приблизно 10% від загальної умовної суми випущених цінних паперів, прив'язаних до ВВП", - зазначалося у повідомленні відомства.

У релізі відсутні дані про ціну угоди, проте в дні перед цим ВВП-варанти котирувалися за курсом трохи дорожче ніж 86% від номіналу, що давало змогу оцінити угоду приблизно в $275 млн.

Котирування єврооблігацій-2020 14 серпня становили близько 99,99% від номіналу, 27 серпня - 99,94%.

Мінфін зазначив, що оприлюднена ним раніше Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2019-2022 роки містить запобіжні операції з управління зобов'язаннями, щоб згладити профіль обслуговування держборгу і знизити піковий тиск на державний бюджет. Такі операції з управління зобов'язаннями можуть передбачати зворотний викуп державних цінних паперів за сприятливих ринкових умов.

Ухвалені у квітні поправки до закону про держбюджет-2020 дали Мінфіну право здійснювати операції з ВВП-варантами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж. Відповідно до закону, умови таких угод визначає Кабінет Міністрів. Одним із джерел для здійснення таких угод можуть бути, як виняток, держзапозичення понад обсяги, встановлені в державному бюджеті для фінансування його дефіциту.

ВВП-варанти були випущені в рамках реструктуризації держборгу в 2015 році замість єврооблігацій на номінальну суму $3,2 млрд і не є частиною держборгу країни. Платежі за ВВП-варантами здійснюватимуться щорічно в грошовій формі в доларах США залежно від динаміки зростання реального ВВП України в 2019-2038 рр., проте через два календарні роки - тобто між 2021-м і 2040 роками.

Якщо приріст ВВП за рік буде нижчий за 3% або реальний ВВП буде менший за $125,4 млрд, виплат за паперами не буде. В разі якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%, виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище 4% - то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. Крім цього, з 2021-го по 2025-й платежі обмежені 1% ВВП. Відсутність будь-яких обмежень за виплатами після 2025 року в разі швидкого зростання ВВП критикували окремі політики та експерти.

Орієнтовно виплати за ВВП-варантами у 2021 році оцінюються в $40 млн.

Після випуску ВВП-варантів наприкінці 2015 року вони котирувалися за курсом близько 50% номіналу, після чого просіли до 30%, а історичним мінімумом було 28,257% у середині листопада 2016 року. Потім розпочалося зростання їх котирувань, і на середину квітня 2018 року в очікуванні відновлення фінансування МВФ ці папери подорожчали до локального максимуму в 72,5%.

Однак проблеми в переговорах з МВФ знову призвели до їх падіння майже до 50% номіналу на початок жовтня-2018, коли Київ, нарешті, домовився з МВФ про новий транш. Нове зростання цих паперів, як і котирувань єврооблігацій України, розпочалося навесні 2019 року з виборів президента, на яких переміг Володимир Зеленський. А позначку в 100% номіналу їх котирування вперше подолали в середині січня цього року.

Пов'язана з епідемією коронавірусу криза знову обвалила котирування цих паперів, у другій половині березня вони знову опускалися до 50% номіналу, проте на новинах про ймовірне отримання Україною великого кредиту МВФ та інших МВФ ці папери подорожчали, на початку липня коштували дорожче 90%, а в окремі дні навіть понад 95%.

Мінфін України цього року вже провів одну активну операцію із зовнішнім держборгом, випустивши наприкінці липня нові єврооблігації з погашенням у 2033 році на суму $2 млрд під 7,253%, і викупивши-обмінявши в рамках цього випуску єврооблігації з відсотковою ставкою 7,75% і погашенням в 2021-му і 2022 роках на суму відповідно $435,14 млн і $370,34.

Джерело: Інтерфакс-Україна