Україна є однією з провідних аграрних країн світу, але у пересічного українського сільгоспвиробника немає прозорого біржового механізму встановлення ціни на власну продукцію та можливості управляти ризиками за допомогою деривативів. Проте зацікавленість у таких інструментах є високою. Понад 40% виробників зерна, близько 75% трейдерів та 45% переробників заявляють, що хеджуватимуть ризики за допомогою деривативів у разі, якщо цей ринок запрацює в Україні. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, організованого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору» і представленого сьогодні учасникам фінансового та аграрного ринків.

В опитуванні взяли участь 570 сільгоспвиробників, трейдерів і переробників зернових та олійних з переважної більшості регіонів України. Згідно з результатами опитування коливання цін на зернові й сезонність врожаю – це визначальні ризики для українських аграріїв. Світова практика свідчить, що хеджування є одним із ефективних механізмів управління ризиками. Однак хеджування на українському ринку неможливе через відсутність торгівлі ф’ючерсами та опціонами на аграрну продукцію.

Дослідження демонструє, що потрібна системна робота на національному рівні для розвитку деривативів як інструментів хеджування ризиків, яка включатиме запуск організованої торгівлі й посттрейд-інфрастуктури та розробку власне специфікацій контрактів.

«Для успішного використання деривативів аграріями потрібна надійна фінансова інфраструктура, – зазначила Юлія Вітка, заступниця керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». – Ми працюємо над її створенням та сподіваємось, що прийняття законопроекту №2284 стане кроком не тільки до правової визначеності для торгівлі деривативами, але й до побудови посттрейд-інфраструктури, яка гарантуватиме розрахунки. Аграрії, як і їхні контрагенти, повинні бути впевнені, що укладені угоди будуть виконані вчасно та в повному обсязі».   

Чому в Україні немає ринку деривативів на сільгосппродукцію?

«Ми ідентифікували дві основні причини відсутності ринку деривативів в Україні. По-перше, відсутність біржі з достатнім рівнем ліквідності та кількості гравців. По-друге, низький рівень обізнаності учасників ринку й побоювання ризиків, – наголосив керівник групи небанківських фінансових установ Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Володимир Кузьо. – Запуск товарної біржі та деривативних контрактів в Україні дозволив би учасникам аграрного ринку не лише управляти ціновим ризиком, а й збільшити їхню поінформованість про цінові тренди».

Дослідження засвідчило, що 74% виробників зерна та 80% переробників зацікавлені отримати додаткові знання з хеджування власних ризиків.

«Важливими передумовами появи ліквідності в торгівлі аграрними деривативами є прозорий біржовий механізм встановлення ціни на продукцію аграріїв і залучення до ринку якомога більшої кількості гравців. Розвиток таких інструментів як деривативи матиме колосальний ефект на ринки сільгоспродукції та економіку загалом. Але необхідно розуміти, що створення ефективного ринку потребує ухвалення складної законодавчої та нормативної бази», – зауважив Тимур Хромаєв, голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Дослідження проводилося на основі результатів загальнонаціонального опитування стосовно перспектив використання деривативів на ринку зернових та олійних культур, яке виконала компанія «Украгроконсалт» у співпраці з маркетинговою компанією New Image Marketing Group у серпні-вересні 2019 року на замовлення Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Ознайомитися з дослідженням  Перспективи використання деривативів на зерновому ринку України

Джерело: вебсайт НКЦПФР