На засіданні Комітету НКЦПФР з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку була представлена Концепція законодавчих змін щодо функціонування інфраструктури ринків капіталу в Україні, розроблена за підтримки ЄБРР робочою групою у складі фахівців НКЦПФР, НБУ, Національного депозитарію України, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, юридичної̈ фірми Sayenko Kharenko, тощо.

В документі враховані рекомендації міжнародної̈ консалтингової̈ фірми Oliver Wyman, яка на замовлення ЄБРР оцінювала стан інфраструктури ринків капіталу України. Експерти Oliver Wyman в своїй доповіді зазначали: “Стан розвитку елементів інфраструктури ринків капіталу в Україні характеризується високим рівнем фрагментації. Станом на дату складання доповіді в Україні діяло 8 фондових бірж, значна кількість брокерів, дилерів, депозитарних установ та інших професійних учасників ринку цінних паперів. Клірингову діяльність здійснював Розрахунковий центр (єдина компанія, що має ліцензію на провадження клірингової діяльності в Україні) та фондові біржі (стосовно деривативів, що укладаються на відповідній біржі, без додаткового ліцензування), а також НБУ. Діяльність центрального депозитарію щодо цінних паперів, фактично, здійснювали дві установи – НДУ та НБУ”.

Зазначена Концепція пропонує як модернізувати інфраструктуру ринків капіталу, зробити її більш ефективною, привести у відповідність до міжнародних стандартів і практики. Відповідно до Концепції, реформа інфраструктури ринків капіталу передбачає імплементацію таких важливих актів ЄС: Регламенту №648/2012 про позабіржові деривативи, центральних контрагентів і торгових репозиторіїв (EMIR); Регламенту №600/2014 про ринки фінансових інструментів з відповідними змінами (MiFIR); Регламенту №909/2014 про вдосконалення розрахунків у цінних паперах в ЄС та центральні депозитарії цінних паперів (CSDR). При розробці Концепції також були враховані Принципи побудови інфраструктури фінансового ринку (PFMI-IOSCO), затверджені IOSCO у квітні 2012 року.

Пропонуються такі зміни законодавства щодо клірингової діяльності та депозитарно-розрахункових операцій:

• консолідація елементів депозитарної системи – Національного банку України і Національного депозитарію України;
• клірингова діяльність центрального контрагента має здійснюватися кліринговими установами, які отримали ліцензію регулятора, скасовується законодавча монополія Розрахункового центру на проведення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів;
• вимоги до діяльності центрального контрагента і центрального депозитарію встановлюються відповідно до директив EMIR і CSDR, але згідно зі станом розвитку українського ринку;
• повинен бути забезпечений справедливий і відкритий доступ центральних контрагентів до бірж та бірж до центральних контрагентів (за умови дотримання відповідних операційних та технічних вимог);
• модель клірингу залежатиме від ліквідності фінансового інструмента;
• запроваджується вимога відокремлення (сегрегації) активів, яке належить різним учасникам клірингу або ж різним депозитарним установам, а також активів депозитарних і клірингових установ від активів їх клієнтів;
• клієнт має право обирати між індивідуальною (individual client segregation) та узагальненою сегрегацією (omnibus client segregation);
• уникнення ризику банкрутства комерційного банку – грошові розрахунки щодо фінансових інструментів, обіг яких відбувається на біржах, мають здійснюватися у «грошах центрального банку» через рахунки, відкриті центральним контрагентом у НБУ (доступ ЦД до Системи електронних платежів НБУ);
• автоматизована обробка правочинів з фінансовими інструментами та безпаперовий процес між вчиненням правочину та розрахунками;
• підвищується рівень вимог до корпоративного управління центрального контрагента і центрального депозитарію незалежно від їх організаційно-правової форми;
• передбачається участь професійних учасників ринку у регулюванні діяльності інфраструктурних установ;
• встановлюються вимоги до ризик-менеджменту, у тому числі обмеження ризикової діяльності, послідовність застосування коштів при «дефолті» учасника клірингу (default waterfall);
• запроваджуються правила щодо відповідальності при порушенні учасником клірингу зобов’язань при нездійсненні розрахунків протягом визначеного періоду T+, (зокрема, buy-in).

“Важливо, що ми не лише зафіксували завдання і напрямки реформування фінансової інфраструктури, а й визначили конкретні технічні кроки, зокрема по консолідації депозитарного обліку і реформуванню Розрахункового центру, який втратить згодом свій статус монополіста і стане повноцінною кліринговою установою, яка на рівних конкуруватиме з іншими учасниками ринку”, – зауважив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Наступним кроком стане розробка на підставі зазначеної концепції законопроекту, який внесе зміни до законів «Про депозитарну систему України», «Про цінні папери та фондовий ринок» та «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Джерело: веб-сайт НКЦПФР