Впровадження міжнародних стандартів звітності для професійних учасників фондового ринку проходитиме поетапно

З 1 січня цього року набуло чинності Положення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, комісії) про ведення реєстру аудиторів, які обслуговують професійних учасників ринку цінних паперів (далі — положення).

«Старе» положення про ведення реєстру аудиторів і аудиторських фірм було недосконалим. Його вимоги зокрема не передбачали процесу, термінів і критеріїв подання документів під час змін у складі сертифікованих аудиторів, керівництві фірми та інших. Крім того, там не було виписано вимог про наявність чинного Свідоцтва про внесення в реєстр аудиторів та аудиторських фірм на ринку цінних паперів та не встановлено сучасних електронних можливостей ведення реєстру.

«Сподіваємося, новації дадуть можливість комісії посилити контроль за наданням аудиторських послуг, а також підвищити якість фінансової інформації, що її розкривають учасники ринку, і поліпшити рівень надання аудиторських послуг», — підкреслив в інтерв’ю «УК» директор департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР Максим Лібанов.

Крок до прозорості

Для професійних учасників фондового ринку застосування міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) обов’язкове з 1 січня цього року. Фінансову звітність за МСФЗ за 2012 р. надають тільки публічні акціонерні товариства, які не обов’язково є професійними учасниками фондового ринку.

«Звітність за МСФЗ і національними стандартами відрізняється. Буває, що за міжнародними стандартами фінзвітності компанія показує збиток, а за національними — прибуток», — констатує головний аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

Цьогорічний реєстр аудиторів, які обслуговують профучасників ринку цінних паперів, налічує 24 аудиторські фірми, серед яких п’ять новачків. Нове положення про ведення реєстру аудиторів, які обслуговують професійних учасників ринку цінних паперів, має стати своєрідним фільтром для допуску на фондовий ринок компаній, що мають бездоганну ділову репутацію, і забезпечити складання неупередженого та якісного аудиторського висновку.

«Регулятор повинен мати в руках елемент тиску на аудиторів, звітність яких побудована за допомогою фіктивних цінних паперів», — вважає Віталій Шапран. За його прогнозом, витрати на аудиторські послуги збільшаться. А частина торгівців цінними паперами зникне, оскільки в минулому практикувалось наповнення їхніх статутних фондів акціями низької якості. Як правило, МСФЗ і аудитори, що їх підтримують, такі папери на балансі виявляють дуже швидко.

Член комітету з питань оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності Асоціації «Фондове Партнерство» Лариса Гальчук вказує на деякі розбіжності, що виникли через існування старого та нового реєстрів. За її словами, легітимність реєстрів, які запровадив держрегулятор, сумнівна, бо про такі реєстри не йдеться в Законі «Про аудиторську діяльність. Крім того, новий реєстр містить деякі непорозуміння. Наприклад, у пункті 3 Вступу положення йдеться про те, що аудит фінансової звітності за 2012 р. виконують аудиторські фірми зі «старого» реєстру (при цьому «старе» положення втратило чинність). Не йдеться про аудит статутного капіталу, сформованого в 2012-му, і аудиторський висновок надається в терміни, передбачені для надання аудитів фінзвітності за 2012 рік.

Знак якості для емітента

Нині подача звітності за нормами МСФЗ на фондовому ринку в процесі впровадження. Їх застосування проходитиме поетапно. За міжнародними стандартами, суб’єкти господарювання, які вперше їх застосовують, мають пройти дворічний перехідний період. Порядок розкриття інформації під час переходу визначає «Перше застосування МСФЗ». За його нормами, перша річна фінансова звітність може не відповідати у повному обсязі МСФЗ, а ось друга має повністю відповідати цим стандартам. «Ці особливості перехідного періоду мають розуміти й аудитори, й регулятор», — підкреслює начальник управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну Олег Канцуров.

Тепер регулятор ринку цінних паперів працює над документами, що повинні підвищити якість фінансової інформації компаній, які прагнуть отримати ліцензії на провадження профдіяльності на ньому. Зокрема, НКЦПФР передбачає підвищити вимоги під час надання річної фінансової звітності інститутами спільного інвестування та поліпшення якості інформації під час реєстрації випуску та проспекту емісії окремих видів цінних паперів. Такі кроки, на думку чиновників, дадуть змогу підвищити довіру інвесторів і зменшать ризики на ринку.

«Робота на ринку цінних паперів виключно якісних аудиторських фірм важлива, оскільки інвесторові й комісії потрібно бути впевненими в прозорості їхніх послуг, що підтверджують інформацію про емітента», — підсумовує Максим Лібанов.

Поки що аудиторських фірм, які обслуговують профучасників ринку цінних паперів, не допущено до аналізу звітності емітентів. Як вважають учасники ринку, потрібно дочекатися результатів експерименту із профучасниками ринку, а вже потім робити висновки щодо МСФЗ для емітентів. Крім того, аналітики вважають украй потрібним розроблення документа, який надаватиме критерії визначення вартості аудиторських послуг. Тоді аудиторські фірми, які виконують усі вимоги МСФЗ, не опиняться у ситуації, коли вартість таких послуг замовники не сприйматимуть і шукатимуть, де дешевше.

Газета «Урядовий курє’р», 5 березня 2013 року