Ми робимо
інформацію доступною
Оновлений сервіс формування звітності SMIDA XML Reports

"Focus Ukraine" (липень 2021)


29.09.2021 16:57

Аналітичний огляд "Focus Ukraine" від Райффайзен Банку Аваль за липень 2021 року

 

Аналітики:

Сергій Колодій, д.е.н., serhii.kolodii@aval.ua

Олег Клімов, oleh.klimov@aval.ua

 

ОСНОВНІ ПОДІЇ

 

Починаючи з серпня епідеміологічна обстановка незначно погіршується, за торішнім сценарієм, але з меншою швидкістю. «Четверта хвиля», яка набирає обертів в США і Європі, не омине й Україну. Рівень і темпи вакцинації населення поступово підвищуються, проте залишаються на низькому рівні (повністю вакциновано 8% населення), адаптивний карантин продовжено до 1 жовтня.

6 серпня агентство Fitch Ratings підтвердило суверенний рейтинг України (IDR) на рівні «В», покращивши при цьому прогноз до «позитивного». Ми очікуємо на подібне рішення і від рейтингового агентства S&P в результаті перегляду суверенного рейтингу 10 вересня.

За оперативною оцінкою ДССУ, ВВП у другому кварталі збільшився на 5,4% р/р, головним чином за рахунок ефекту низької бази порівняння, при цьому сезонно скоригований квартальний ВВП скоротився на 0,8%, зафіксувавши технічну рецесію. Динаміка ВВП виявилася гіршою за абсолютну більшість прогнозів, що генерує сильний понижуючий ризик і для нашого базового прогнозу на 2021р (3,8%р/р).

Інфляція в липні знову прискорилася, з 9,5% до 10,2% р/р, при цьому зафіксовано рідке для липня зростання цін в порівнянні з попереднім місяцем (на 0,1%). Базова інфляція залишилася незмінною на рівні 7,3%. Нами було погіршено прогнози інфляції на 2021р. і середньорічної інфляції на 2022г.

Як і очікувалося раніше, МВФ розподілив додаткові SDR між своїми членами у відповідності з поточними квотами, в результаті чого Україні вже перераховано близько USD 2,7 млрд. Це різко знижує потребу в залученні коштів для розрахунків за зовнішніми державними зобов'язаннями у вересні.

За підсумками семи місяців доходи держбюджету на 7,0% перевищують планові і на 16,3% минулорічні. Залишки коштів на ЄКР знову скоротилися, до9,9 млрд грн.; суттєво не виконується план запозичень.

З кінця липня гривня постійно зміцнювалася до долара США, що стримувалося тільки інтервенціями НБУ. Однак до кінця серпня надлишок пропозиції скоротився, і ми очікуємо на повернення курсу в діапазон 27,0-27,5 у вересні. Валові міжнародні резерви НБУ на початок серпня збільшилися до USD 29,0 млрд, а чисті резерви до історичного максимуму в USD18,5 млрд.

 

                             

 

                  

 

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

 

Поступово починає погіршуватися епідеміологічна обстановка: з середини липня семиденна ковзна середня нових заражень зросла на 80%, до 1750 осіб

Поступове накочення «четвертої хвилі» у світі починає проявлятися і в Україні, показник семиденної ковзної серед ньої, що згладжує відхилення у щоденній статистиці, показує зростання, і, швидше за все, на нас чекатиме повторення сценарію минулої осені, проте у більш м'якому варіанті. Це стосується як рівнів госпіталізації і завантаженості лікарень, так і реакції влади. Можливо, систему індикаторів в рамках адаптивного карантину буде розширено за рахунок коефіцієнта вакцинації, що може стимулювати прискорення її темпів. Темпи вакцинації продовжують поступово прискорюватися, проте загальний рівень, як і раніше, є одним з найнижчих в Європі (8% населення повністю вакциновано, ще 5% отримали першу дозу вакцини).

Державна служба статистики України попередньо оцінила зростання реального ВВП у другому кварталі в 5,4% р/р, а сезонно скоригований квартальний ВВП скорочується другий квартал поспіль

Дані ДССУ, оприлюднені 16 серпня, стали неприємною несподіванкою для більшості аналітиків, прогнози яких, як і наш, були в середньому на 2 пп. вищими. Наші розрах унки, що базуються на динаміці високочастотних секторальних індексів, д авали значення, близьке до прогнозу НБУ (7,5%), а кореляційна модель - 6,1%, що є близьким до попередньою оцінки КМУ (6,0%). Причини подібного відхилення ховаються, мабуть, у динаміці категорій ВВП, не охоплених високочастотної статистикою, і деякому зниженні питомої ваги доданої вартості у валовому випуску.

Секторальні індекси у червні знаходилис я переважно в позитивній зоні, проте їхня динаміка була різнобічної і дещо гіршою за очікування

Динаміка основних секторальних індексів у червні відбила різнопланові тенденції, в результаті чого індекс виробництва базових галузей збільшився на незначні 1,7% р/р. Роздрібна торгівля знову показала сильне зростання (+13,0% р/р), а будівництво вже вкотре цього року різко змінило динамі ку. Будівництво у червні сильно зросло, на 21% р/р, після несподіваного скорочення в травні (-12,3%). Істотне зростання спостерігалося у житловому будівництві (+24,1%) і зведенні інженерних споруд (+29,3%) Це дозволило забезпечити кумулятивне зростання в першому півріччі на скромні 0,2%. Програма «Велике будівництво» розглядається Урядом як дієвий інструмент прискорення зростання, тому параметри її фінансування вже двічі переглядалися у бік збільшення, і з великою ймовірністю будуть переглянуті й восени.

Сільське господарство за підсумками липня показало вражаючий розвиток, в той час як темпи зростання роздрібних продажів і промислового виробництва поступово знижуються

Дані всього лише за од ин місяць перевернули статистику з сільськогоспод арського виробництва з глибокого мінуса до плюсу. Індекс сільськогоспод арської продукції за сім місяців показав зростання на 2,5% після падіння на 8,2% в першому півріччі. У річному вимірі липневий показник зафіксував зростання на 9,2%.

Ефект низької бази порівняння поступово сх одить нанівець, тому динамі ка багатьох секторальних індексів стає вже не такий вибуховий як в квітні. При цьому розд рібні продажі в липні, я к і раніше показують двозначне зростання (+10,1%), темпи якого проте поступово знижуються, а промислове виробництво слабо збільшилося (+0,2% р/р). Кумулятивне семимісячне зростання роздрібної торгівлі склало 13,0%, а промислового виробництва 1,8%.

Бізнесові очікування у липні знову змінили тенденцію, незначно погіршившись в порівнянні з червневими

Ділові очікування в липні (ІОДА) незначно погіршилися, з 51,6 до 50,8 пункту. При цьому третій місяць поспіль вони знаходяться вище критериального значення у 50 пунктів. Як і місяцем раніше найкращі очікування зафіксовані у будівництві, проте вони погіршилися на 2,5 пункту, що більшою мірою й зумовило зниження кумулятивного індексу очікувань ділової активності. Позитивна зміна очікувань відзначена тільки у торгівлі. Водночас дещо погіршилися й споживчі настрої, повернувшись на рівень травня (71,3 пункту).

У вересні нами будуть переглянуті прогнози динаміки реального ВВП на 2021-2022рр.

Довгий час наш зимовий прогноз економічного зростання на 2021р. залишав ся незмінним. На той момент оцінка очікуваного зростання у 3,8% виглядала скромніше за більшість прогнозів; потім, навесні, до нас підтягнувся прогноз НБУ і Світового банку; а з позицій сьогоднішнього дня баланс ризиків прогнозу змушує його переглянути в бік незначного зниження. Показники економічного розв итку в першому-другому кварталі виявилися дещо гі ршими за наші очікування, негативними сюрпризами стали д уже висока волатильність у будівництві, млява динаміка в промисловості та оптовій торгівлі. Прискорення динамі ки ВВП може відбутися за рах унок рекордних врожаїв та чудов их результатів у сільському господарстві, а також масивних держінвестиці й в інфраструктуру, наслідуючи позитивну практику 2020р.

Водночас, сформувався ефект досить низької бази порівняння для першого півріччя 2022р., в результаті чого статистичні індекси обсягів покажуть більш сильне зростання як секторальних індексів, так і ВВП, у 2022р.

 

                         

 

                           

 

 

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

 

Україна отримала від МВФ USD 2,7 млрд в результаті розміщення додаткових SDR на загальну суму USD 650 млрд

Відповідно до квоти України в МВФ, що станов ить 0,42%, було отримано USD 2,7 млрд, що стане хорошим забезпеченням під майбутні виплати у вересні, в тому числі й погашення євробондів 1 і 29 вересня. Паралельно Мінфін накопичував кошти на валютних рах унках, обсяг яких на початок серпня становив USD 1,8 млрд. Необхідність забезпечення проведення вересневих розрах унків була одним з факторів, що стримув али зростання дефіциту бюджету в січні-серпні поточного року.

Місія МВФ в першій половині вересня відновить свою роботу з перегляду чинної програми SBA

На відміну від ситуації взимку 2020-21рр. українська влада явно серйозно налаштована на позитивний перегляд програми і отримання траншу в розмірі USD 0,7 млрд, що відразу ж відкриє доступ до отримання макрофінансової допомоги від ЄС (EUR 0,6 млрд), фінансув ання від Світового банку та інших МФІ. Решта ще неприйнятних законодавчих змін у сфері діяльності НАБУ і НБУ вже внесені на розгляд Парламенту. Також очікується затвердження Кабміном проекту держбюджету на 2022р. і подання його до Верховної Ради. Особливістю майбутнього процесу затвердження бюджету є його формув ання відповідно до Бюджетної декларації. Додатковий акцент, на наш погляд, буде зроблений на аналізі двомісячного досвіду функціонування ринку землі сільгосп призначення, відкриття якого довгі роки було «каменем спотикання» у взаєминах МВФ і України.

Державний бюджет за доходами за сім місяців перевиконано на 44,6 млрд грн. або 7,0%, а дефіцит бюджету є набагато нижчим за плановий

Загальні надходження до державного бюджету за січень-липень склали 684,5 млрд грн. при плановому показнику 639,9 млрд грн., що продовжує залишатися головним фактором зниження фактичного дефіциту бюджету в порівнянні з плановим. Кумулятивно за сім місяців доходи бюджету зросли на 16,3% р/р.

За підсумками першого півріччя дефіцит державного бюджету склав 43,2 млрд грн., при цьому дефіцит загального фонду був зафіксований в обсязі 50,2 млрд грн. при плановому значенні відповідно до бюджетного розпису 118,9 млрд грн. Як і раніше, така ситуація пояснюєть ся приблизно однаковим впливом перевиконання бюджету за доходами і недофінансування витрат. Залишки на рах унках загального фонду знову знизилися, до 0,7 млрд грн., проте в цілому на бюджетних рахунках вони зросли до 69,9 млрд грн.

Залишок коштів на ЄКР і надалі перебуває на досить низькому рівні, а план запозичень істотно не виконується

Протягом липня залишок коштів на ЄКР знову скоротився і на початок серпня склав 9,9 млрд грн. Як і раніше, подібна динаміка пояснюється трад иційним використанням коштів ЄКР для фінансування касового розриву ПФУ та невиконанням плану по запозиченнях в бюджет. Відставання від розпису запозичень за загальним фондом за перше півріччя склало 78,8 млрд грн., проте частково було компенсов ано зростанням доходів. Разом з цим порівняно низь кий обсяг коштів на рахунках ЄКР не створює серйозних проблем для своєчасності розрахунків за бюджетними зобов'язаннями внаслідок очікув ань поступового повернення позик з боку місцевих бюджетів та Пенсійного фонду. Отримання траншу від МВФ, ЄС та інших міжнарод них фінансових інститутів дозволить поліпшити ситуацію і очікувано збільшить обсяги бюджетних витрат.

            

 

                

 

ІНФЛЯЦІЯ

 

Надходження на ринки нового врожаю і зміцнення гривні сприяли уповільненню місячної інфляції, проте традиційної для липня дефляції не спостерігалося

ІСЦ у липні зафіксував річне зростання на 10,2%, при цьому в порівнянні з червнем ціни зросли на 0,1%. Базова інфляція за липень у місячному в имірі знизилася на 0,1%, а річний показник залишив ся стабільним (7,3%). З 2009р. лише одного разу місячна інфляція в липні перебувала в позитивні й зоні, у 2017р., в усі ж інші роки мала місце дефляція. Більш того, якщо розрахув ати середнє значення місячних індексів інфляції за 2001-2020рр., то саме липневий показник є мінімальним серед всіх місяців року.

Прискорення річного показника «рив ком» після стабілізації в попередньому місяці дуже нагад увало динаміку в квітні-травні. Також з вражаючою схожістю місячні індекси інфляції в 2021р. повторюють динамі ку 2017р., і лише у червні поточний показник виявився значно нижче зафіксованого чотири роки тому. Тоді, в 2017 р., досягнувши максимального значення у вересні, 16,4% р/р, інфляція стала знижуватися.

Ключові дезіфляційні фактори пов'язані з сезонністю, а проінфляційні проявляються як з боку попиту, так і пропозиції

Ціни на прод укти харчув ання та безалкогольні напої знизилися на 0,1%. Овочі подешевшали на 8,1% м/м, фрукти - на 0,5% м/м. Ціни на соняшникову олію після різкого зростання у попередні місяці трох и знизилися, на 0,7% м/м, проте накопичене раніше річне зростання відбилося у збільшенні цін на 79% р/р.

У той же час цукор продовжує зростати у ціні на 6,7% м/м за рахунок вторинного ефекту імпортних тарифів. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 0,8%, у т.ч. на тютюнові вироби на 0,9%, а алкоголь ні напої на 0,7%. Одяг та взуття подешевшали на 5,2%, зокрема взуття на 5,8%, а одяг на 4,7%. Подорожчання гривні і зниження попиту сприяють зниженню цін на дані категорії, яке триває вже більше року.

Підвищення цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,6% в основному пов'язане з ростом цін на природний газ на 3,3% м/м, досягнувши 165% в річному вимі рі. Однак ревальвація національної валюти все ж таки сповільнила відносне зростання. Також оренда житла зросла на 0,7%. Ціни на транспорт зросли на 1,1%, в першу чергу, за рахунок зростання цін на паливо і масло, на 2,7%, а також на проїзд в пасажирському автомобільному транспорті, на 2,4%.

Відповідно до наших очікувань, інфляція в Україні продовжить слабо прискорюватися, досягнувш и максимуму восени. У липні нами були переглянуті у бік збільшення прогнози інфляції на 2021-2022 рр.

Зростання цін в Україні продовжить підживлюватися високими ці нами на продоволь ство, які всупереч очікуванням не знизилися з надходженням нового врожаю; один з винув атців липневого прискорення, цукор, навіть подорожчав. Лише ціни на кукурудзу скорегувалися після стрімкого 40% зростання у квітні. Також ціни на енергоносії залишаються досить високими.

Тим часом ефект низької бази порівняння, сформований в другій полов ині 2019 р (+4,2 пп., за нашою оцінкою) і першій полов ині 2020 р. (+2,0 пп.), вже не буде статистично прискорювати інфляцію, лише тільки у вересні додавши додаткові 0,6 пп. Більш того, накопичений з минулого листопад а ефект високої бази порівняння, за нашою оцінкою, вже становить 2,6 пп., що сприятиме гальмуванню інфляційних процесів уже з листопада.

 

                

 

 

МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА

 

Липнева інфляція відповідає очікуванням НБУ, що, ймовірно, стане аргументом для підвищення ключової ставки на 50 бп. у вересні

Наступне засідання КМП буде проміжним, тому ми не очікуємо, що рішення щодо ключової ставки буде відрізнятися від представленої у липні її базової траєкторії, яка передбачає зростання з 8% до 8,5%. Інфляція за липень, швидше за все, була близькою до прогнозу регулятора, а серпневий показник вийде вже після оприлюднення рішення НБУ. Після початку публікації прогнозної траєкторії облі кової ставки НБУ лише одного разу відхилявся від базової лінії, і це було в червні 2020р. Тоді в умовах значної невизначеності на тлі різкого погіршення загальноекономічної ситуації НБУ, прагнучи сприяти якнайшвидшому відновленню ділової активності, прийняв рішення щодо прискореного зниження ставки з 8% до 6%, і воно було виправданим.

Згортання антикризових заходів монетарного стимулювання допоможе обмежити зростання грошової маси

Анонсоване ще в червні і поетапно імплементоване НБУ згортання антикризових заходів монетарного стимулювання поряд в зміною операційного дизайну при проведенні кількісних і процентних тендерів поступово сприятимуть обмеженню зростання грошової маси і, можливо, зниженню нинішньої високої ліквідності банківської системи.

Підвищення облі кової ставки на 200 бп в 2021р. і зміна умов надання довгострокового фінансув ання за рахунок впров адження формули «облікова ставка НБУ + 100пп», а також поступова імплементація кількісних обмежень на обсяги тендерів сприятимуть обмеженню попиту на кредити рефінансування.

Прихильники ідеї прихованого фінансування з боку НБУ дефіциту бюджету за допомогою використання нехитрої схеми «кредити рефінансування - ОВДП» втратили ключові позиції в і без того не дуже стрункій аргументації. Дійсно, інвестиції банків в ОВДП почали прискорено зростати з першої половини 2020 р., проте це відбувалося на тлі активних розпродажів нерезидентів і посилення загальноекономічної невизначеності. Тому інвестиції в ОВДП в умовах встановлених внутрішніх лімітів були вельми виправданими. В кінці грудня 2020 р. вони перевищили психологічний рівень в 500 млрд грн., продовжили зростання і в першому кварталі, однак з другої декади квітня намітився тренд до їхнього поступового зниження.

Висока ліквідність банківської системи істотно обмежувала дію передавального механізму процентного каналу монетарної трансмісії, і в 2021р. процентні ставки банків слабо реагують на підвищення облікової став ки НБУ на 200 бп., залишаючись на практично незмінному рівні. Цьому сприяють і очікування пом'якшення монетарної політики вже в другому кварталі 2022г.

 

БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР

 

Ліквідність банківської системи в липні знизилась на 2,57 млрд грн. та станом на початок серпня складала 214,2 млрд грн.

Зниження кількості грошей в системі відобразилось в зниженні залишків на кореспондентських рах унках банків в НБУ, що скоротились на 6,07 млрд грн. та станом на початок серпня складали 53,75 млрд грн. В той же час за липень банки збільшили свої вкладення в депозитні сертифікати на 3,49 млрд грн., і на початок грудня портфель цих паперів у власності банків склав 160,46 млрд грн.

Основним каналом відтоку лі квідності продовжують залишатись операції банків з НБУ по поповненню готівкою кас, відтік безготівкової гривні з коррахунків в НБУ за цими операціями в липні склав 9,44 млрд грн. Також зниження ліквідності системи відбувався за рахунок перерах ування коштів до Державного бюджету, негативне нетто таких операцій за липень склало 3,46 млрд грн.

В той же час головним джерелом поповнення лі квідності в липні стали операції Національного банку на в алютному ринку. За липень регулятор викупив в резерв и $ 188 млн, що додало на гривневі рах унки банків 5 млрд грн. Також позитивно вплив али на ліквідність системи кредити рефінансув ання, видані НБУ. Так чистий приток грошей в систему від тендерів з підтримки ліквідності за мінусом поточних погашень склав 3,77 млрд грн. Левову частину кред итів рефінансування виданих в липні склали 3-х річні кредити, загальний обсяг таких кредитів склав 5 млрд. грн., середньозважена ставка була встановлена на рівні 7,66%.

Підвищення облікової ставки викликало симетричне зростання ставок на короткі ресурси

Індекс міжбанківських ставок овернайт UONIA традиційно знаход ився близь ко до рівня ставок на депозитні сертифікати овернайт, в середньому за липень близь ко до позначки 6,8%. Також слід відзначити зростання попиту а також ставок на аукціонах по операціях своп процентної ставки. Так на трирічному аукціоні гранична фіксов ана ставка була встановлена на рівні 9,04%, обсяг задоволених заявок склав 500 млн грн, всього було подано заявок на 1 млрд грн.

 

                        

 

 

ЗОВНІШНІЙ СЕКТОР

 

У першому півріччі цього року відновився приплив прямих інвестицій в Україну, сальдо яких склало, за попередніми оцінками, близько USD 2 млрд в порівнянні з USD 300 млн відтоку в першому півріччі 2020

Більшою мірою це обумовлено реінвестуванням доходів компаній з офшорних країн у першому кварталі 2021 року. Найбільший приплив інвестиці й був зафіксований з Кіпру, Нідерландів і Німеччини, і в основному вони були спрямовані у металургійний сектор. Також відзначимо незначне збільшення інвестування у зелену енергетику, яка в останні роки була одним з найбільших сегментів інвестування нерезидентів. Зростання інвестиці й також було зафіксовано і в секторі оптової та роздрібної торгівлі, в той же час вкладення у фінансовий і банківський сектор були незначними.

Після нетто відтоку портфельних інвестицій у 2020 році на рівні USD 829 млн також відновився приплив в державні боргові папери в 2021 році, склавши USD 2,5 млрд у першому півріччі

Дана тенденція проявилася досить чітко у другому кварталі обсягом в USD 2,2 млрд у порівнянні з відтоком у USD 1,2 млрд у відповідному кварталі 2020 року. Така динамі ка була зумовлена підвищенням дохідностей за ОВДП, зміцненням курсу гривні і підвищенням ключової ставки НБУ. Також відзначимо, що в другому кварталі 2021 року Верховною Радою були прийняті закони, які є одними з необхідних умов для продовження чинної програми з МВФ, що в цілому створювало позитив ний новинний фон на ринку цінних паперів.

В цілому за перше півріччя рахунок поточних операцій зведений з профіцитом в USD 370 млн

Динамі ка імпорту залишаєть ся в межах наших прогнозів і відповідає показникам передкризового 2019 року. В цей же час, значно збільшився експорт товарів завдяки високим цінам на ключові продукти українського експорту, що і зумовило нетиповий для України профіцит поточного рахунку.

За нашими поперед німи оцінками, ми не змінюємо прогноз дефіциту поточного рахунку в 2021 році, оскільки результати торгівлі енергоносіями, зокрема, природ ним газом, ще не знайшли сильного відображення в поточній динаміці. Ми припускаємо, що з настанням опалювального сезону імпорт значно збільшиться в обсягах, так як на середину серпня українські сховища газу знаходяться на одному з найнижчих обсягах заповнювання за останні кілька років (близь ко 17,5 млрд м3), і додатковий обсяг доведеться закупов увати вже в наприкінці 3-го кварталу цього року. Разом з тим, було анонсовано, що до початку опалювального сезону планується накопичити 19 млрд м3.

                                   

 

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

 

Одними з основних подій другої половини липня були рішення НБУ підвищити облікову ставку до 8% річних і скоротити найближчим часом планові обсяги щоденних інт ервенцій з купівлі валюти з USD 20 до 5 млн

Рішення регулятора, а також його прямі натя ки на можливе чергове підвищення облікової ставки до 8,5% річних на наступному засіданні задали тренд на зміцнення національної валюти. Відразу після рішення по ставці котирування долара США просіли з ранкових 27,22 / 27,24 до 27,15 / 27,17 гривень, однак вихід на ринок великого покупця зупинив падіння.

У подальші дні пропозиція суттєво перевищувала попит і, незважаючи на заяви керівництва НБУ про скорочення денної суми інтервенції з USD 20 до 5 млн, практично саме регулятор був основним покупцем на міжбанку.

Надалі долар США продовжував зниження, щодня втрачаючи 10-15 копійок, і до середини серпня його курс знизився до рівня 26,62/26,64

Варто відзначити, що спроби подолати 26,60 спровокували НБУ на доситьтаки активні дії, і в один із днів регулятор понад «чергових » USD 5 млн купив ще USD 100 млн та готовий був ще стіль ки ж купити в той же день. Це підбурило покупців активізувати покупки, і курс скоректувався до 26,72/26,75; але вже на наступний день котирування долару США знизилися до 26,60/26,62.

В останній тиждень серпня і на початку вересня баланс ризиків зміститься в бік девальвації гривні

Вже давно у населення сформувалася стійка думка щодо осінньої нестабільності, реалізована в масові очікування осінньої девальвації, що проявляється насамперед на готівковому ринку. Також в останні роки представники аграрного ринку перевод или частину гривневої виручки в валюту, формуючи резерв коштів під весняні роботи, що збільшув ало попит на валюту. Невизначеність з подальшим поширенням штаму Дельта і низький рівень вакцинації населення будуть стримувати сильне відновлення сукупного попиту, а значить і імпорту. Нафтогаз анонсув ав збільшення обсягів закупівель природного газу для забезпечення зимового опалювального періоду, проте в обмеженому обсязі.

Очікуваний надлишок попиту на валюту балансуватиметься превалюючим позитивним новинним фоном

У найближчі місяці загальний новинний фон «на фінансовому фронті» буде доволі позитивним. Значні виплати за зовнішнім боргом у вересні (з відсотками близь ко USD 3 млрд) вже не бачаться проблемними. Існує висока ймовірність того, що S&P 10 вересня підтвердить суверенний рейтинг України на рівні «В», поліпшивши прогноз зі «стабі льного» на «позитивний». Досить імовірно, що скоро також відбудеться перший перегляд програми SBA з МВФ.

Згідно нашому базовому прогнозу, долар США до кінця вересня буде коштувати близь ко 27,5 грн., а до кінця року буде перебувати близько до рівня 28,0.

serhii.zarytskiy@aval.ua & serhii.kolodii@aval.ua

 

                         

 

                             

 

 

-----------------

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ

Райффайзен Банк Аваль

Україна, Київ 01011, вул. Лєскова, 9

Тел. +380 44 490 8888

Аналіз та дослідження:

Сергій Колодій (+380 50 397 2707),

Олег Клімов (+380 44 590 5621)

Управління продажів фінансових інструментів:

Марчин Напьюрковські (+380 50 388 7780),

Емал Бахтарі (+380 95 276 6197),

Людмила Гамалій (+380 44 299 1020),

Юлія Ширназарова (+380 44 299 1021),

Костянтин Мирний (+380 44 495 4202),

Тимофій Попов (+380 44 495 4201)

Казначейство:

Мірослав Юзеф Мірявчек

Управління інвестиційного банкінгу:

Вікторія Масна (+380 44 230 2344)

Департамент корпоративних продуктів та розвитку бізнесу:

Наталія Пащенко (+380 44 007 539)

Департамент управління мережею та клієнтів середнього бізнесу:

Руслан Співак (+380 44 495 9001)

Департамент міжнародних корпоративних клієнтів:

Юрій Довгей (+380 44 299 1019)

Департамент великих корпоративних клієнтів:

Юрій Козак (+380 44 490 8702)

Управління торгового фінансування та факторингу:

Сергій Костогриз (+380 44 495 4100)

---------

Повідомлення про ризики і пояснення

Цей документ не є пропозицією або запрошенням до підписки або придбання будь-яких цінних паперів, і ні цей документ, ні будь-яка інформація, що в ньому викладена, не є підставою для укладення будь-якого договору або прийняття будь-якого зобов'язання. Цей документ надається виключно в інформаційних цілях. Якщо не зазначено інше, всі точки зору і думки (включаючи твердження та прогнози) належать лише Райффайзен Банку Аваль і можуть бути змінені без попередження або повідомлення. Будь-яка інвестиція або інші рішення не повинні прийматися на підставі цього документа. Райффайзен Банк Аваль також не гарантує надійності, точності або повноти інформації, представленої в цьому документі, і не несе будь-якої відповідальності або зобов'язань щодо збитків або шкоди, отриманих в результаті використання цієї інформації.

--------

УВАГА!  АРІФРУ може не розділяти оціночних суджень авторів оглядів і прогнозів, не надає жодних гарантій реалізації прогнозів та рекомендацій, викладених у цьому документі, і не бере на себе відповідальності за будь-які можливі наслідки використання цієї інформації, включаючи фінансові втрати, але не обмежуючись ними. Наведену інформацію в жодному разі не можна розглядати як рекомендацію на купівлю чи продаж цінних паперів.


Теги: | Макроекономіка |

Важлива інформація

На сайті знаходиться програмне забезпечення для формування інформації відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів.