Ми робимо
інформацію доступною
Оновлений сервіс формування звітності SMIDA XML Reports

"Focus Ukraine" (листопад 2021)


01.02.2022 16:38

Аналітичний огляд "Focus Ukraine" від Райффайзен Банку за листопад 2021 року

 

Аналітики:

Сергій Колодій, д.е.н., serhii.kolodii@aval.ua

Олег Клімов, oleh.klimov@aval.ua

 

ОСНОВНІ ПОДІЇ

У першій половині грудня епідеміологічна обстановка покращилася, більшість регіонів вийшла з «червоної зони», проте нова хвиля коронавірусної інфекції очікується вже у лютому. Адаптивний карантин продовжено до 31 березня.

2 грудня було прийнято Закон про держбюджет на 2022 рік, що передбачає доходи у сумі 1,324 трлн грн. та граничний розмір дефіциту бюджету у розмірі 189 млрд грн. (3,5% ВВП).

ДССУ покращила оцінку економічного зростання у третьому кварталі з 2,4% до 2,7% р/р, також було переглянуто у бік зростання показник квартальної динаміки сезонно скоригованого ВВП, з 1,4% до 1,5%.

НБУ підвищив облікову ставку на 50 бп. до 9% на тлі погіршення інфляційних очікувань та актуалізації геополітичних ризиків.

Інфляція у листопаді сповільнилася, з 10,9% до 10,3% р/р, за рахунок ефекту високої бази порівняння та стримування зростання цін на природний газ та електроенергію, а також тарифів на опалення. При цьому базова інфляція знову прискорилася з 7,6 до 7,7% р/р.

Світовий банк ухвалив рішення про виділення Україні другого траншу у сумі 300 млн. євро для реалізації заходів щодо відновлення економіки після пандемії.

Мінімальна зарплата з 1 грудня збільшилась з 6000 до 6500 грн. Також на 8,9% збільшився прожитковий мінімум для працездатного населення та оклад 1 розряду ЄТС, що призведе до відповідного збільшення окладів у багатьох секторах бюджетної сфери.

Дефіцит загального фонду держбюджету у січні-листопаді становив 57,4 млрд грн., що на 118,3 млрд грн. нижче за скоригований план. Залишки коштів на ЄКР зросли з 19,0 до 33,7 млрд грн.

Валові міжнародні резерви в листопаді збільшилися на 894 млн дол. США і на початок грудня склали 30,5 млрд дол. Чисті міжнародні резерви зафіксували другий історично найкращий результат у 20,3 млрд дол. США. Чисті валютні інтервенціїНБУ у листопаді становили 385 млн.

 

                

 

           

 

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Епідеміологічна обстановка у грудні стабілізується, адаптивний карантин продовжено до 31 березня

Вже з другої половини листопада епідеміологічна ситуація почала поступово покращуватись, хоча до показників літа ще досить далеко. Показники нових заражень поступово стабілізувалося на рівні 6-8 тис ос., кількість хворих також скорочується. Знизилися і показники смертності, проте залишаються на порівняно високому рівні (близько 250 осіб на день). Більшість регіонів уже вийшла з режиму «червоної зони», що призвело до полегшення карантинних обмежень. При цьому темпи вакцинації населення також знижуються, а загальний рівень вакцинованих становить близько 32% населення, що є найнижчим показником в Європі.

ДССУ покращилаоцінку ВВП у третьому кварталі з 2,4% до 2,7% р/р

Як і трьома місяцями до цього Укрстат покращив попередню оцінку зростання ВВП на 0,3 пп., і таким чином економічне зростання у третьому кварталі зафіксовано в обсязі 2,7% р/р, а сезонно скоригований квартальний ВВП зріс на 1,5% к/к. Це збігається із нашими очікуваннями зростання ВВП за підсумками року на 3% р/р.

Основними причинами того, що економічне зростання виявилося нижчим за очікування є: часткове перенесення доданої вартості у сільському господарстві в четвертий квартал внаслідок невисоких темпів збирання пізніх зернових; підвищення цін на енергоносії, що сприяло зростанню проміжного споживання; скорочення попиту на метал, викликане навіть проблемами на китайському ринку житлової нерухомості.

Основними драйверами зростання були кінцеві споживчі витрати домогосподарствта валове накопичення основного капіталу

Витрати домогосподарств, як і раніше, залишаються основним компонентом ВВП за витратами, хоча його питома вага в третьому кварталі знизилася до 63,9%. Зростання показника (9,0% р/р) було слабшим, ніж у попередньому кварталі (17,4%), однак суттєво перевищило загальне зростання у 2,7%. З урахуванням високої частки внесок витрат домогосподарств до сукупного показника склав 3,3 пп. На відміну від попередніх кварталів суттєво зросло валове накопичення (+22,8%), а його внесок до сукупного зростання становило доволі високі 3,7 пп. Дефлятор ВВП для категорії видатків домогосподарств склав 11,4%, що дуже близько до зафіксованих показників інфляції у третьому кварталі.

Зростання ВВП стримувалося сильним негативним впливом спадного чистого експорту та падінням на 1,0% у секторі загального державного управління. Останнє відобразило слабку динаміку бюджетних видатків у 2021 році

У секторальній структурі найкращу динаміку показали HoReCa та фінансова діяльність, а найбільший внесок у зростання зробили сільське господарство та операції з нерухомістю.

Третій квартал поспіль фінансова та страхова діяльність показує стабільну високу динаміку зростання (+7,6% р/р). Але цього разу, на тлі низької бази порівняння, найкращий результат був зафіксований у секторі HoReCa (+9,7%), проте з огляду на низьку питому вагу у структурі ВВП (0,6%) позитивний внесок у загальну динаміку був незначним. Найбільша питома вага у структурі ВВП у третьому кварталі припала на аграрне виробництво (14,7%), і з урахуванням його позитивної динаміки (+5,1% р/р) саме сільське господарство стало основною точкою зростання ВВП у третьому кварталі. Істотний позитивний внесок також зробили операції з нерухомістю (0,6 пп), транспорт, ІТ та фінансовий сектор.

У секторальному розрізі зростання стримувалося падінням у секторах держуправління та оборони, а також торгівлі (оптовою)

З урахуванням сильного зростання індексу сільськогосподарського виробництва у жовтні Індекс виробництва базових галузей суттєво зріс на 20,3% р/р

Вражаюче зростання індексу сільськогосподарського виробництва у жовтні (+61% р/р) стало головним чинником суттєвого зростання ІПБО місяців на 20,3% р/р. При цьому будівництво характеризується вкрай нерівномірною динамікою, коли двозначне зростання змінюється сильним падінням наступного місяця. Подібне було характерним і для жовтня (- 15,2% р/р). Основною причиною такої динаміки є нерівномірність бюджетного фінансування та здавання в експлуатацію інфраструктурних об'єктів.

Основні секторальні індекси у листопаді також фіксують сильне зростання у сільському господарстві, загасаючу динаміку у роздрібній торгівлі та слабкий розвиток у промисловості

Промислове виробництво у 2021 році практично не зростає, що підтвердили дані за листопад (+0,4% р/р), причому найбільші темпи зростання були зафіксовані в переробній промисловості (1,8%). Кумулятивний індекс за одинадцять місяців свідчить про зростання на 1,3%. Третій місяць поспіль зростання роздрібної становить трохи нижче 6%, а кумулятивний індекс за січень-листопад відбив зростання на 11,2% р/р. Водночас сільськогосподарське виробництво у листопаді продовжує зростати дуже високими темпами (+53,8%), а кумулятивний індекс зафіксував 16,7% зростання за одинадцять місяців.

Показники сільськогосподарського виробництва у 2021 році б'ють багато рекордів

За оперативними даними, аграрії намолотили 106,8 млн т. основних культур з площі 24,5 млн га, що є абсолютним історичним максимумом і перевищує попередній прогноз у 100 млн т. За попередніми оцінками, зібрано понад 84 млн т. зернових та зернобобових та 22,6 млн т. олійних культур. Також у 2021/22 маркетинговому році прогнозується рекордне виробництво соняшникової олії в обсязі 7,2 млн т. З урахуванням обмеженості внутрішнього ринку рекордний урожай істотно вплине на обсяг експорту товарів і продовжить виступати сильною підтримкою для гривні.

 

                       

 

                    

 

                        

 

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

З незначним порушенням термінів Верховна Рада 2 грудня ухвалила Закон про Державнийбюджет на 2022 рік

Цього року Парламент лише на один день порушив бюджетний регламент, і бюджет на 2022 рік був прийнятий практично вчасно. Особливістю бюджетного планування на 2022р. є відповідність показників бюджету вперше прийнятій середньостроковій Бюджетній декларації, яка містить основні параметри бюджетної політики на 2022-2024 роки. Водночас макроекономічний прогноз, що лежить в основі розрахунків планових показників у Бюджетній декларації, є дещо застарілим у частині насамперед номінальногоВВП.

Доходи держбюджету становитимуть 1324 млрд грн., а витрати 1499 млрд грн. граничний розмір дефіциту бюджету затверджено у сумі 189 млрд грн., що відповідає, за оцінкою Мінфіну, 3,5% ВВП. На відміну від 2021 року передбачено більш ніж скромне зростання мінімальної зарплати, яка збільшиться лише на 200 грн. та становитиме 6700 грн. з жовтня 2022 року.

Планові доходи держбюджету здаються дещо заниженими, однак це створює певний простір для ослаблення ризиків залучення ресурсів для погашення державного боргу та фінансування дефіциту бюджету. При цьому дуже ймовірним є перегляд показників бюджету навесні 2022 року.

Міністерство фінансів затвердило Середньострокову стратегію управління держборгом на 2021-2024 роки

Головною метою управління державним боргом залишається залучення необхідного фінансування за найнижчою із можливих ставок з урахуванням наявних ризиків. При цьому основними завданнями середньострокової перспективи стануть: 1) збільшення частки держборгу в національній валюті; 2) збільшення середнього терміну до погашення та забезпечення рівномірного графіка погашення держборгу; 3) залучення довгострокового пільгового фінансування; 4) зміцнення взаємодії з інвесторами та подальше вдосконалення політики управління держборгом.

Тенденції перевиконання держбюджету за доходами та недовиконання за видатками продовжилися, а залишок коштів на ЄКР після двох місяців зниженнявідновився до 33,7 млрд грн.

Загальні надходження до державного бюджету за січень-листопад становили 1159,4 млрд грн., перевищивши плановий обсяг на весь 2021 рік (1147,1 млрд грн.). Доходи загального фонду за одинадцять місяців перевищили план на 41 млрд грн., а витрати, навпаки, були нижчими за планові на 73 млрд грн. В результаті цього дефіцит загального фонду держбюджету (57,4 млрд грн.) виявився істотно нижчим за плановий (175,7 млрд грн.). І тому замість запланованого первинного дефіциту бюджету (62,7 млрд грн.) сформувався профіцит у сумі 85,0 млрд грн.

Бюджетна консолідація у наступні роки дозволить суттєво знизити обсяг держборгу щодо ВВП

Ми не поділяємо думку, що актуальна тенденція скорочення державного боргу до ВВП створює фіскальний простір для його нарощування у наступні роки. Бюджетна консолідація, що застосувалася в 2015-2019 рр., дозволила суттєво уповільнити зростання витрат на обслуговування держборгу та стабілізувати їх останніми роками на рівні близько 9% доходів бюджету або 3% ВВП. У 2021 році також несподівано може сформуватися первинний профіцит бюджету, а внаслідок суттєвого зростання доходів бюджету та номінального ВВП відбитися позитивна динаміка відносних індикаторів витрат на обслуговуваннядержборгу.

Вартість запозичень для України, як і раніше, залишається високою, а необхідність їх залучення ближче до кінця року постійно тяжіє над фінансовим ринком і призводить до підвищення ставок на ОВДП в останні місяці року.

 

                      

 

 

МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ТА ІНФЛЯЦІЯ

НБУ підвищив ключову ставку на 50 б.п. до 9%

Банківський регулятор посилається на те, що рівень інфляції знижується повільніше, ніж очікувалося раніше на тлі високих цін на ресурси, що зберігаються, і рекордного збільшення ціни на природний газ у Європі. Більш того, глобальний цикл підвищення ключових ставок центральних банків на ринках, що розвиваються, міг чинити додатковий тиск на недавнє рішенняНБУ.

На грудневому засіданні НБУ знову дотримувався невстановленого правила, яке виявилося у всіх рішеннях у 2021 році: якщо голоси членів MPC розділилися на попередніх зборах, і частина з них бачила більш високий рівень ставки, то на нас чекає підвищення ставки. Це пояснюється тим, що протягом усього року найчастіше відбувалася актуалізація саме проінфляційних ризиків.

Центробанк продовжує зберігати агресивну позицію щодо досить високої інфляційної динаміки, що зберігається. За весь 2021 НБУ показав, що навіть найменше відхилення від прогнозованої траєкторії інфляції підштовхує КМП до підвищення ключової ставки. На нашу думку, така поведінка вказує на те, що НБУ, ймовірно, вирішив, що закріплені інфляційні очікування економічних агентів мають значно більше значення в короткостроковій перспективі, ніж скорочення розриву випуску, а впевненість економічних агентів допоможе українській економіці подолати макроекономічні невизначеності, пов'язані з подальшою еволюцієюпандемії та напруженості на кордоні з Росією.

Окремі члени комітету з монетарної політики НБУ вважають подальше підвищення ключової ставки на початку 2022 року «безальтернативним»

З одного боку, у своєму forward guidance КМП продовжує вказувати на те, що підвищення ключової ставки, швидше за все, буде продовжуватися. А члени комітету мають яструбиний настрій через триваліший, ніж очікувалося, період повернення інфляції в коридор 5%+/-1 пп.

За підсумками дискусії 8 грудня КМП визнає, що за подальшого підвищення ставки процентний канал монетарної трансмісії буде не таким дієвим унаслідок дисбалансу фінансових ринків. При цьому в НБУ зазначають, що буде введено нові способи регулювання ліквідності банків для посилення трансмісії від попередніх підвищення ключової ставки. Центробанк поки не позначив, які саме «способи» матимуть місце, але найімовірнішим є прагнення стимулювати банки підвищувати ставки за терміновими депозитами.

Регулятор вважає, що зростання облікової ставки матимуть позитивний ефект для стабілізації (заякорювання) інфляційних очікувань. На думку НБУ, останніми місяцями склалася ситуація, що окремі драйвери інфляції посилилися, а деякі перейшли з категорії «тимчасових» до «постійних».

З іншого боку, у банківському регуляторі визнають, що зростання сукупного попиту майже зупинилося і перегріву на споживчому ринку не спостерігається, що частково збігається з нашими спостереженнями. Враховуючи, що всі перегляди прогнозу ВВП цього року були націлені вниз, жорсткіша монетарна політика може призвести до економічної рецесії, як зазначають у НБУ.

Водночас, поки що не до кінця ясним є розуміння того, де з урахуванням актуального балансу ризиків регулятор бачить верхній поріг ключової ставки. А також, якою буде поведінка НБУ у разі, якщо проінфляційні ризики будуть приглушені та ціни знижуватимуться у 2022 році.

Тим часом листопадовий індекс споживчих цін знизився з 10,9% до 10,3% р/р

Попри досить сильне уповільнення інфляції, базова інфляція продовжила прискорення до 7,7%. Таким чином різниця між ІСЦ та базовою інфляцією у річному вираженні скоротилася до 2,6 п.п.

Як і в попередні місяці, значна частина інфляції приходаться на продукти харчування, які зросли на 13% р/р чи 1,1% м/м. Тим не менш, ми вважаємо, що українська економіка нині дуже далека від того моменту, коли можна буде говорити про сильний прояв факторів інфляції попиту. Поточна динаміка продиктована, швидше, інфляцією витрат, спричиненою підвищенням заробітної плати та високими цінами на енергоносії.

Причини підвищення продовольчих цін в Україні мають глобальний характер

Навіть всупереч тому, що Україна є та добре відома своїми сільськогосподарськими можливостями, зростання цін, зафіксоване з боку пропозиції на різні продукти харчування за останні кілька місяців, має масштаби, аналогічні розміру збільшення виробничих витрат.

Незважаючи на запланований рекордний експорт зерна з України в 2021/2022 маркетинговому році (близько 64 млн т.), урожай овочів у місцевих господарствах був відносно низьким через погодні умови, і вперше в історії Україна почала імпортувати деякі необроблені сирі овочі замість експорту їх . Продовольчі товари тваринного походження також зросли в ціні через аналогічні потрясіння з боку пропозиції. Вперше за довгий час імпорт м'яса перевищує експорт.

В Україні, як і в багатьох інших країнах, ціни на рослинні продукти через слабкий урожай у Південній Америці продовжують залишатися високими.

Ціни на продукти тваринного походження зростають унаслідок складної ситуації у тваринництві, що спостерігається ще з минулого року. Причини тому дві: 1) в окремих розвинених країнах було запроваджено додатковий екологічний податок на тваринницькі ферми через підвищені викиди СО2 в атмосферу; 2) у 2021 році спостерігалися значні обсяги утилізації м'яса в Південній Америці та Європі з ветеринарно-санітарних причин, що значно знизило доступну пропозицію.

Ми, як і раніше, вважаємо, що нинішня динаміка інфляції ще не має довгострокової компоненти,пов'язаної з реальнимибізнес-циклами

Інфляція швидше носить тимчасовий ідіосинкразичний характер, але матиме більш тривалий ефект, ніж очікувалося у першій половині 2021 року. Проте, НБУ вирішив, що поточний баланс ризиків може вказувати на те, що було б безпечніше продовжити нещодавнє підвищення ключової ставки. Але, з іншого боку, надлишок ліквідності в банківській системі спотворює трансмісію ключової ставки в економіці на макрорівні, так що відсоткові ставки слабо впливатимуть на внутрішнє споживання домашніх господарств, у свою чергу приглушуючи трансмісію підвищення ключової ставки.

 

           

 

                    

 

БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР

Ліквідність банківської системи в листопаді зменшилась, сумарний показник коштів на коррахунках у НБУ та вкладень у депозитні сертифікати знизився на 21,5 млрд грн. та станом на початок грудня склав 196,4 млрд грн.

За листопад банки зменшили свої вкладення в депозитні сертифікати; банківський портфель знизився на 18,1 млрд грн. і на початок грудня складав 141,1 млрд грн. В свою чергу, залишки на кореспондентських рахунках також показали негативну динаміку і за місяць зменшились на 3,39 млрд грн., до 55,28 млрд грн., при значенні обов’язкових резервів в резервному періоді листопада 52,05 млрд грн.

Основним каналом відтоку ліквідності стали операції з Державним Казначейством

Вплив Державного бюджету на ліквідність системи був досить значним, оскільки в листопаді сплачувались квартальні податки. В цілому за листопад відтік ліквідності за цією статтею склав 27,4 млрд грн. Це також відобразилось на динаміці Єдиного Казначейського рахунку, що за листопад зріс на 14,7 млрд грн. та на початок грудня склав 33,7 млрд грн. Також негативного впливу на ліквідність чинили готівкові операції банків з НБУ: так на поповнення готівкою кас в листопаді банки перерахували в НБУ 4,8 млрд безготівкових гривень.

Головним каналом поповнення ліквідності в листопаді стали операції НБУ на валютному ринку

На початку листопада НБУ активно скуповував валюту в резерви, але згодом, зі зростанням валютного курсу, частина цієї валюти була продана регулятором. В цілому за листопад НБУ поповнив резерви на 385 млн доларів, що додало близько 10 млрд грн. на коррахунки банків. Також незначний позитивний ефект на безготівкову ліквідність спостерігався від операцій з рефінансування, що проводяться НБУ. За минулий місяць позитивний вплив таких операцій склав 730 млн грн. Проте треба відзначити, що головним чином це були кредити овернайт.

Індекс міжбанківських ставок овернайт UONIA традиційно знаходився близько до рівня ставок на депозитні сертифікати овернайт, в середньому за листопадбіля позначки 7,7%

На початку грудня НБУ прийняв рішення щодо збільшення облікової ставки на 0,5% до 8%. Таке зростання симетрично відобразилось на рівні ставок на короткострокові ресурси: індекс UONIA підріс і в грудні перемістився до значення 8,15%.

oleksandr.varenytsia@raiffeisen.ua

 

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Геополітичні ризики продовжують сильно впливати на валютний ринок

Останній тиждень листопада виявився досить активним на МВРУ: так із рівня 26,80 долар зміцнився до 27,32, а в останній день місяця знизився до 27,15. Проте зміцнення долара США, що почалося ще в кінці листопада, продовжилося і в перших числах грудня. Попит на валюту знову перевищував пропозицію, а серед покупців все частіше були помічені нерезидентів і торговців нафтопродуктами, все це штовхало долар вгору, до позначки 27,42.

Але ажіотаж на валюту незабаром трохи вщух, а активні інтервенції з боку НБУ (так, за один тиждень регулятор продав на міжбанківському ринку 630 млн. доларів) сприяли зміцненню гривні нижче 27-ї фігури до позначки 26,85. Проте негативне новинне тло щодо військової активності РФ на кордоні з Україною спровокувало нову хвилю покупок, як від нерезидентів, так і локальних гравців, і курс повернувся до рівня 27,30.

Гривня залишається однією з європейських валют, що найбільш укріпилися в 2021 році

В 2021 середньорічний курс долара США практично не зміниться у порівнянні з 2020 роком, збільшившись орієнтовно на 1,3%. Але якщо тоді протягом року він переважно зростав, то цього року, навпаки, знижувався. В даний час гривня залишається однією з небагатьох валют, що зміцнилися до долара США з початку року (+3,9%). У цьому неформальному рейтингу в Європі нас випереджають лише Грузія та Вірменія Чинниками, які сприяли зміцненню гривні, були: 1) покращення умов зовнішньої торгівлі; 2) рекордний урожай зернових (84 млн. т.), що сприяло збільшенню експорту; 3) відновлення висхідної динаміки грошових переказів від трудових мігрантів, які за жовтневим прогнозом НБУ можуть досягти 14 млрд дол. США; 4) середньострокове зростання експорту послуг з боку ІТ-сектору, що триває; 5) підвищення облікової ставки на 300 БП.

Чинниками стримування зміцнення гривні були: 1) зростаючі ризики загострення військових дій та прямого вторгнення з боку Росії; 2) зниження транзиту газу; 3) зростання цін на енергоносії; 4) глобальна тенденція посилення долара США до багатьох валют.

Ми очікуємо незначне зростання середньорічного курсу долара США у 2022 році

Курсова динаміка перебуватиме під одночасним впливом девальваційних та ревальваційних факторів, які здебільшого балансуватимуть ринок. Сезонність залишиться, але коливання протягом року, як очікуються, будуть незначними. Взимку вони стримуватимуться експортом кукурудзи та інших культур та потенційним збільшенням портфеля ОВДП нерезидентів, а влітку необхідністю закупівлі енергоносіїв, що стане додатковим імпульсом до прискореного відновлення імпорту на тлі ослаблення карантинних обмежень. При цьому ФРС перейде до стадії підвищення ставок, що негативно вплине на динаміку валют держав з ринками, що розвиваються.

Основним ризиком для сильнішої девальвації гривні буде загроза військової агресії з боку Росії. Також можуть погіршитись умови торгівлі, а відносно висока ціна на природний газ потенційно може зберігатися і в умовах скорочення попиту після закінчення опалювального сезону. Не виключаємо погіршення внутрішньої політичної ситуації внаслідок перебоїв з енергопостачанням та відсутність позитиву (перегляд SBA) у співпраці з МВФ.

serhii.zarytskiy@raiffeisen.ua & serhii.kolodii@raiffeisen.ua

 

                  

 

                 

 

РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

У зв'язку з відставанням фактично залучених коштів на первинних розміщеннях ОВДП від бюджетного плану Міністерство Фінансів України продовжує підвищувати прибутковість вздовж всієї кривої

У другій половині року розміщення ОВДП на первинних аукціонах були досить проблемними для Мінфіну, оскільки інфляція і неясність навколо співпраці України та МВФ, що прискорилася, додавали невизначеності серед інвесторів, а ситуація, що раптово загострилася, на кордоні України та Росії негативно вплинули на попит на ОВДП з боку нерезидентів.

Так само, як і в 2020 році, в останні місяці 2021 Мінфін розміщує якнайбільше, намагаючись закрити геп між бюджетним планом і фактичним залученням. Так само, як і минулого року, їм це вдається зі змінним успіхом. Але на відміну від минулого року інфляція в країні становить близько 10% (4% у 2020 році), ключова ставка НБУ 9% (6% у 2020 році), а нерезиденти тихо виходять із гривневих паперів, і єдиним виходом для уряду є розміщення короткострокових. ОВДП із відносно високою прибутковістю для привернення уваги локальних інвесторів.

За минулі чотири аукціони доходності піднялися на 15-50 бп. по всій кривій, а загальна сума залучення становила 44,6 млрд грн. Із цієї суми, 23,6 млрд грн. було залучено за рахунок розміщення облігацій із погашенням від 3 місяців до одного року включно, також ще близько 15 млрд грн було залучено на аукціонах валютних ОВДП, для яких доходності не змінювалися. Нерезиденти скоротили свої вкладення приблизно на 3 млрд. грн., але попит серед локальних інвесторів залишається стабільним.

Прибутки ОВДП на вторинному ринку за минулий місяць незначно змінилися

Протягом минулого місяця було відзначено зростання прибутковостей для придбання. Цей сплеск стався на тлі напруження зовнішньополітичної ситуації на кордонах України з Росією. Також у цей період активізувалися продажі з боку нерезидентів. Однак після спаду напруги продажі з боку нерезидентів значно скоротилися, а прибутковості на покупку відіграли назад, повернувшись практично до тих самих рівнів, з яких почали зростання. У результаті за минулий місяць ми маємо незначне зростання котирувань на стороні покупки, від 5 до 35 б.п., і незначне зростання на стороні продажу на довгому кінці кривої, від 5 до 30 б.п. На даний момент це зростання швидше відображає зростання доходності аналогічних облігацій на первинному ринку, ніж пропозиції на продаж з боку нерезидентів.

Котирування валютних ОВДП на вторинному ринку зросли в середньому на 20 б.п. як на стороні купівлі, так і на стороні продажу. Можливо, це зростання пов'язане з бажанням деяких учасників розпродати частину портфеля валютнихОВДП перед закінченням року.

oleh.klimov@Raiffeisen.ua & aleksey.evdokimov@raiffeisen.ua

 

 

                         

 

      

 

 

-----------------

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ

Райффайзен Банк

Україна, Київ 01011, вул. Лєскова, 9

Тел. +380 44 490 8888

Аналіз та дослідження:

Сергій Колодій (+380 50 397 2707),

Олег Клімов (+380 44 590 5621)

Управління продажів фінансових інструментів:

Марчин Напьюрковські (+380 50 388 7780),

Емал Бахтарі (+380 95 276 6197),

Людмила Гамалій (+380 44 299 1020),

Юлія Ширназарова (+380 44 299 1021),

Костянтин Мирний (+380 44 495 4202),

Тимофій Попов (+380 44 495 4201)

Казначейство:

Мірослав Юзеф Вінярчик

Управління інвестиційного банкінгу:

Анна Кільмухаметова (+380 44 299 1044)

Департамент корпоративних продуктів та розвитку бізнесу:

Наталія Пащенко (+380 44 007 539)

Департамент управління мережею та клієнтів середнього бізнесу:

Руслан Співак (+380 44 495 9001)

Департамент міжнародних корпоративних клієнтів:

Юрій Довгей (+380 44 299 1019)

Департамент великих корпоративних клієнтів:

Юрій Козак (+380 44 490 8702)

Управління торгового фінансування та факторингу:

Сергій Костогриз (+380 44 495 4100)

---------

Повідомлення про ризики і пояснення

Цей документ не є пропозицією або запрошенням до підписки або придбання будь-яких цінних паперів, і ні цей документ, ні будь-яка інформація, що в ньому викладена, не є підставою для укладення будь-якого договору або прийняття будь-якого зобов'язання. Цей документ надається виключно в інформаційних цілях. Якщо не зазначено інше, всі точки зору і думки (включаючи твердження та прогнози) належать лише Райффайзен Банку і можуть бути змінені без попередження або повідомлення. Будь-яка інвестиція або інші рішення не повинні прийматися на підставі цього документа. Райффайзен Банк також не гарантує надійності, точності або повноти інформації, представленої в цьому документі, і не несе будь-якої відповідальності або зобов'язань щодо збитків або шкоди, отриманих в результаті використання цієї інформації.

--------

УВАГА!  АРІФРУ може не розділяти оціночних суджень авторів оглядів і прогнозів, не надає жодних гарантій реалізації прогнозів та рекомендацій, викладених у цьому документі, і не бере на себе відповідальності за будь-які можливі наслідки використання цієї інформації, включаючи фінансові втрати, але не обмежуючись ними. Наведену інформацію в жодному разі не можна розглядати як рекомендацію на купівлю чи продаж цінних паперів.


Теги: | Макроекономіка |

Важлива інформація

На сайті знаходиться програмне забезпечення для формування інформації відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів.