Аналітичний огляд "Focus Ukraine" від Райффайзен Банку Аваль за січень 2021 року

Аналітики:

Сергій Колодій, д.е.н., serhii.kolodii@aval.ua

Олег Клімов, oleh.klimov@aval.ua

ОСНОВНІ ПОДІЇ

Після закінчення «січневого карантину» кількість нових заражень стабілізувалася і лише в окремі дні перевищувала 5000. Проведення масової вакцинації населення відкладається в зв'язку з поки ще відсутністю фізичних поставок вакцини і адміністративних рішень, що дозволяють її реалізацію, але ми очікуємо на старт вакцинації в другій половині лютого.

Місія МВФ, яка поновила роботу в середині січня, не завершилася переглядом програми SBA або навіть підписанням попередньої згоди через відсутність відчутного прогресу щодо виконання окремих структурних маяків і наявність поки невирішених проблем у сфері роботи антикорупційних органів, реформування системи правосуддя і функціонування ринку природного газу.

За попередніми даними ДССУ, падіння ВВП у четвертому кварталі 2020р. сповільнилося до 0,7%р/р, що, за нашою оцінкою, відповідає зниженню ВВП у 2020р. на 4,2%. При цьому квартальний ВВП з урахуванням корекції на сезонність зріс на 0,8%к/к. Ми очікуємо на незначне зниження ВВП (р/р) у першому кварталі 2021р. і різке зростання показника в другому кварталі.

21 січня 2021р. Правління НБУ прийняло рішення щодо збереження облікової ставки на рівні 6%, при цьому зазначивши, що погіршення інфляційних очікувань та посилення тиску на ціни з боку споживчого попиту дасть підстави для підвищення облікової ставки вже навесні, що знайшло своє відображення і в базовій траєкторії її прогнозу, представленогоНБУ.

Перший місяць 2021р. супроводжувався прискоренням інфляції до 6,1%, що, між тим, не стало несподіванкою, прогнозувалося заздалегідь і пов'язано перш за все з ефектом низької бази порівняння, який продовжить діяти і в лютому, в результаті чого ІСЦ досягне рівня 7%.

Дефіцит бюджету за 2020р. склав 217 млрд грн., що істотно нижче за скоригований плановий рівень в 300,5 млрд грн. і обумовлено незначним перевиконанням плану за доходами і неповним фінансуванням витрат. Дефіцит по відношенню до ВВП в 2020р. становить близько 5,3%, що трохи нижче прогнозованих нами 5,8%.

Номінальна і реальна зарплати в грудні продовжили збільшуватися двозначними темпами, що дає підставу для збереження досить позитивної динаміки роздрібних продажів в наступні місяці.

Динаміка валютного курсу в січні в основному характеризувалася стабільністю, а НБУ практично не втручався в процес ринкового курсоутворення. Валові міжнародні резерви НБУ за підсумками січня незначно скоротилися до USD28,8 млрд, залишаючись при цьому на порівняно високому рівні. Згідно з нашим прогнозом, долар США до кінця лютого буде коштувати близько 27,8 грн., А до кінця першого кварталу незначно зміцниться до рівня 27,5 грн.

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

За оперативною інформацією ДССУ, ВВП в четвертому кварталі 2020р. скоротився на 0,7% р/р, що, за нашою оцінкою, відповідає падінню ВВП в 2020р. на 4,2%. Разом з цим, другий квартал поспіль зафіксовано зростання сезонно скоригованого ВВП, що склало 0,8% к/к.

У результаті досить сильного зростання, зафіксованого в базових галузях у листопаді-грудні, динаміка ВВП у четвертому кварталі виявилася кращою за очікування. Перш за все слід зазначити сильне зростання в останні два місяці року, зафіксоване в будівництві та сільському господарстві. Відчутний внесок до порівняно позитивної динаміки ВВП зробила й роздрібна торгівля, що навіть поліпшила темпи зростання, незважаючи на зниження мобільності населення та «карантин вихідного дня». Також ми очікуємо, що позитивний внесок до динаміки ВВП у четвертому кварталі здійснено розвитком сектору інформації та телекомунікацій, а також операціями з нерухомістю.

Кількість нових заражень стабілізувалася, а основний акцент поступово зміщується в бік дати початку масової вакцинації й динаміки охоплення нею населення.

Карантинні обмеження, з високою ймовірністю, будуть знову продовжені на два місяці, до кінця квітня, і це відбудеться не в останній раз. На середину лютого ще залишаються не до кінця вирішеними питання фізичної поставки вакцин у рамках глобальної ініціативи COVAX, що передбачає використання п'яти її видів: 1) Pfiser / Biotech; 2) University of Oxford / AstraZeneca; 3) Moderna; 4) Novavax; 5) Sinovac Biontech. Крім цього, необхідним є отримання дозволу на використання конкретної вакцини від Міжнародної організації охорони здоров'я та МОЗ України.

Динаміка нових заражень Covid-19 в Україні після зниження в грудні та першій половині січня в останні тижні стабілізувалася, що відповідає глобальній тенденції щодо зниження рівня захворюваності.

Секторальні індекси в грудні знову показали доволі сильну позитивну динаміку, а індекс виробництва базових галузей другий місяць поспіль фіксує зростання, яке є рекордним з грудня 2016р.

Індекс випуску базових галузей (IKSO) вперше з жовтня 2019р. увійшов до позитивної зони в листопаді (+3,3%р/р) і в грудні зафіксував рекордне зростання (+9,9%), відображаючи позитивну статистику за секторами.

У той же час з'явилося кілька додаткових факторів, які прискорили процес відновлення економіки в четвертому кварталі. Першим з них стало перенесення частини доданої вартості в сільськогосподарському виробництві (рослинництві) з вересня/жовтня на останні місяці року; другим - відносно високий рівень світових цін на експортні товари, а третім - введення в експлуатацію об'єктів в рамках реалізації державної програми "Велике будівництво". Додатковий ефект був обумовлений відносно низькою статистичною базою, що пов'язаний з уповільненням ділової активності в кінці 2019 року. Цей ефект частково збережеться і в перші місяці 2021 року, незначно покращуючи динаміку промислового виробництва і вантажоперевезень.

Чисельність безробітних, зареєстрованих в центрах зайнятості, продовжує сезонно збільшуватися, а середня зарплата зростати досить високими темпами.

У грудні чисельність безробітних, зареєстрованих у центрах зайнятості, очікувано збільшилася, на 50,4 тис. ос. до 459,2 тис. ос. З урахуванням сезонності показник буде збільшуватися і в січні. Середня зарплата очікувано для грудня зафіксувала історичний максимум на рівні 14179 грн., збільшившись на 15,9%. Реальна заробітна плата зросла на 10,1%, продовжуючи сформовану з 2016р. тенденцію двозначного зростання в грудні. Підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021р. і збільшення посадових окладів у сфері державної служби нададуть додатковий імпульс для зростання середньої заробітної плати з січня 2021р.

Перспективи економічного розвитку і прогноз РБА

Динаміка показників економічного розвитку в листопаді-грудні відбила позитивні тенденції відновлення економічної активності за рахунок поступової перебудови бізнес-моделей і систем комунікацій під нові умови тривалих карантинних обмежень, в тому числі й у виробництві простих послуг, які найбільше постраждали від них.

Внаслідок підвищення мінімальної зарплати і відповідного корегування окладів у бюджетній сфері продовжиться процес прискореного зростання споживчих витрат, що сприятиме продовженню зростання роздрібних продажів, а також дещо прискорить інфляцію в першій половині 2021р. Разом з цим, невизначеність у сфері початку масової вакцинації населення і триваючі обмеження не дозволять перейти до прискорення зростання реального ВВП вже з першого кварталу.

Ми очікуємо, що в першому кварталі 2021р. Як й напркінці минулого року також матиме місце незначний спад ВВП, який у другому кварталі зміниться сильним зростанням. В умовах тривалої невизначеності щодо характеру відновлення економіки в 2021р. і перспектив продовження співпраці з МВФ наша оцінка динаміки ВВП на 2021р. залишається незмінною та заснована на очікуванні зростання на 3,8%, підставою для чого стане скорочення рецесійного розриву ВВП внаслідок відновлення ділової активності та з урахуванням очікувань кращої врожайності базових сільськогосподарських культур.

ЗОВНІШНІЙ СЕКТОР

За попередньою оцінкою, в 2020 р. рахунок поточних операцій зведений з рекордним профіцитом у $6,6 млрд.

Значна різниця в динаміці рахунку поточних операцій у порівнянні з 2019 роком (-$4,1 млрд) обумовлена падінням імпорту товарів на 15% через кризовий період, в результаті чого він скоротився з $60 млрд в 2019 р. до, відповідно, $51,5 млрд у 2020 р., навіть з урахуванням того, що імпорт відновився до докризових значень вже в 4-му кварталі 2020 року. Таким чином це дає підставу для висновку, що падіння імпорту носить скоріше ситуативний характер, і вже в 2021 році він потенційно відновиться до рівнів 2019 року. Іншим, але менш значним фактором, є зниження імпорту послуг на -32% в 2020 році до $10,8 млрд.

Експорт товарів, у свою чергу, лише незначно знизився в 2020р. до $45,2 млрд, що всього лише на 2% нижче за попереднє значення. Як ми вже неодноразово зазначали в попередніх оглядах, ключовою складовою експорту в минулому році були поставки агрокультур в країни Азії, які були стабільними, навіть незважаючи на зниження збору врожаю внаслідок несприятливих погодних умов. Обсяг експорту агропродукції становив $11,9 млрд, що на 8% нижче 2019 року, навіть незважаючи на більш високі ціни на сирі продукти в порівнянні з 2019-м роком.

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

Доходи державного бюджету в останні місяці 2020 року показували доволі непогану динаміку і вперше в річному вимірі перевищили трильйон гривень, зафіксувавши при цьому незначне перевиконання уточненого річного плану

Доходи державного бюджету за підсумками 2020 року склали 1076 млрд грн., перевищивши і початково затверджений план (1022 млрд грн.) і скориговані дані (1067 млрд грн.) після збільшення плану власних надходжень бюджетних установ. Податкові надходження склали 79,1% доходів бюджету, що в цілому відповідає показникам 2018 і 2019 років (81,2% і 80,1%), хоча станом на червень вони були нижче за 70%. Випереджальна динаміка зростання податкових надходжень дозволила отримати близько 25 млрд грн. надпланових надходжень (+3,0%), що дещо згладило проблему недостатності коштів для фінансування дефіциту бюджету в умовах паузи в співпраці з МВФ і стало приємним сюрпризом. Подібне перевиконання плану зафіксовано і на основі оперативних даних за січень 2021р., проте це може стати оманливим сигналом в умовах досить важко прогнозованої динаміки в 2021р. і наявності безлічі ризиків.

Видатки державного бюджету очікувано були нижчими за уточнений план (95,0%), що дозволило значно зменшити фактичний дефіцит бюджету (217,1 млрд грн.) у порівнянні з плановим (300,5 млрд грн.)

Видатки держбюджету в 2020р. склали 1288 млрд грн., що менше як уточненого (1355 млрд грн.), так і початкового плану (1313 млрд грн.)

Дефіцит державного бюджету в 2020р. в порівнянні з 2019р. збільшився на 139 млрд грн. і склав 271 млрд грн., проте при цьому становив на 83,5 млрд грн. менше за плановий показник. Таким чином незначне перевиконання бюджету за доходами і 5% недовиконання за видатками дозволили знизити дефіцит бюджету на суму, еквівалентну чотирьом неотриманим траншам від МВФ в рамках діючої програми SBA.

У січні 2021р., за попередніми даними, планові видатки держбюджету теж не були профінансовані на 100%, що в тому числі зумовлюється низькою динамікою затвердження бюджетних програм, і за даними Мінфіну станом на 15 лютому з тих, що підлягають затвердженню (513), затверджено лише 342 програми.

У січні 2021р. спостерігалася позитивна динаміка надходження доходів до державного бюджету, разом з цим темпи річного зростання надходжень до місцевих бюджетів та ЄСВ виявилися трохи нижчими за показники останніх місяців 2020р.

Протягом останніх років динаміка та обсяги надходжень ЄСВ і доходів місцевих бюджетів (без трансфертів та власних надходжень) є практично ідентичними, що зумовлюється загальною базою для ЄСВ і основного джерела доходів місцевих бюджетів - ПДФО. Надходження ЄСВ збільшилися на 5% р/р і склали 23,1 млрд грн. Більш низькі темпи зростання в порівнянні з доходами бюджету вочевидь пояснюються впливом посиленням карантинних обмежень 8-24 січня.

Залишки на ЄКР і валютних рахунках Мінфіну є достатніми для безпроблемного фінансування в найближчі місяці видатків бюджету та розрахунків за держборгом Залишки коштів на бюджетних рахунках на початок року збільшилися з 42,3 до 68,1 млрд грн. сформувавши певний запас на 2021р.

Залишки коштів на Єдиному казначейському рахунку протягом січня зросли на 15,5 млрд грн. і склали 27,5 млрд грн.

ІНФЛЯЦІЯ

Індекс споживчих цін продовжує зростати, досягнувши в січні 6,1% і вийшовши за верхню межу коридору таргетування інфляції в 5% +/- 1 п.п.

У січні 2021 року ІСЦ зріс до грудня 2020 року на 1,3%, досягнувши в річному вимірі 6,1%. Приріст базового ІСЦ склав всього 0,3% м/м, або 5,0% з січня 2020 року. Інфляційні процеси, починаючи з вересня 2020 року, в основному були обумовлені кількома чинниками. Ці чинники включають зростання цін на природний газ/електроенергію, відновлення споживчого попиту на тлі економічної кризи в 2020 році і підвищення мінімальної заробітної плати.

Послідовне зростання індексу продуктів харчування і напоїв за всіма групами товарів до 1,4% м/м, в першу чергу, через низьку врожайність в Україні в цьому році, і в другу чергу, внаслідок зростання цін на товарно-ф'ючерсних ринках. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 1,0% м/м у зв'язку з підвищенням акцизу на тютюнові вироби на 1,9% м/м.

Внаслідок зниження попиту і надлишку пропозиції одяг і взуття подешевшали на 4,0% м/м, що відповідає 5,7% р/р.

Зростання цін на 6,0% м/м на житлово-комунальні послуги в основному пов'язане з підвищенням тарифів на електроенергію на 36,6% м/м. З іншого боку, ціни на природний газ знизилися на 4,5% м/м. Проте, в річному вимірі ціни на дані товари збільшилися до 18,4% р/р.

Ціни на транспортні послуги зросли на 1,0% м/м в основному за рахунок зростання цін на паливо і нафту на 2,3% м/м.

Поточна динаміка ІСЦ відповідає нашим очікуванням, і ми очікуємо, що вона збережеться протягом усього 2021 року, а поточні ризики прогнозу не вказують на можливі дефляційні процеси. З іншого боку, відновлення економіки в ЄС поряд з вакцинацією може посилити інфляційний тиск у 2021 році на електроенергію / природний газ і інше паливо з подальшим побічним ефектом для цін на товари в Україні. У короткостроковій перспективі неотримання траншу від МВФ не несе ризиків для курсу гривні, які можуть перетворитися на сильний проінфляційний фактор.

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

НБУ вп'яте поспіль зберіг ключову ставку (6%) без змін, але очікує на більш високу інфляцію в 2021-2022 роках і готовий підвищити ключову ставку на найближчих засіданнях.

Згідно із заявою, опублікованою 21 січня, НБУ вирішив зберегти ключову ставку на рівні 6%. Разом з цим банківський регулятор змінив свій довгостроковий план щодо ключової ставки, вказавши в базовій траєкторії прогнозу 7% вже в 2 кварталі 2021 року і потім протягом 2022 року. Рішення зберегти ключову ставку на рівні 6% було аргументовано збереженням балансу між економічною підтримкою і стабільної інфляцією. На нашу думку, після значного зниження ключової ставки в 2020 році з 13,5% до 6% НБУ може прийняти рішення про використання більш стабільного грошовокредитного переходу з більш високим згладжуванням процентних ставок.

В опублікованій заяві банківського регулятора стверджується, що поточне зростання інфляції буде прискорюватися в першій половині 2021 року. Однак зростання ІСЦ носить тимчасовий характер, викликаний різким зростанням цін на енергоносії, акцизних зборів і сильнішим споживчим попитом.

Ці проінфляційні ефекти будуть усунені протягом наступного року, оскільки НБУ очікує, що ІСЦ буде вище коридору таргетування інфляції протягом всього 2021 року. Крім того, за прогнозом НБУ, базовий ІСЦ буде набагато нижчим за ІСЦ протягом усього 2021 року. На наш погляд, це може вказувати на те, що більш високі витрати на робочу силу в результаті податково-бюджетної політики будуть мати обмежений вплив на сукупний попит і пропозицію.

Настрої споживачів і бізнес-очікування погіршувалися в жовтні і до сих пір залишаються на низькому рівні. Це може обмежити перехід до деякого посилення грошово-кредитної політики для зниження інфляції в найближчі місяці.

Затримка траншу і пауза у співпраці між МВФ і Україною чинитимуть негативний вплив на кредитний ринок

Обсяги кредитів у банківській системі за підсумками 2020 року незначно знизилися в порівнянні з 2019 роком, за попередніми оцінками, на 30 млрд грн. до 990 млрд грн., що в деякій мірі збігається з обсягами списаних неробочих кредитів держбанків. Середня процентна ставка за кредитами в гривні в банках для підприємств становить 9%, а для домогосподарств 29% при ключовій ставці НБУ в 6%.

Зараз, вже в посткризовий період економіки, можна очікувати на пожвавлення рівня кредитування в Україні, з огляду на низькі процентні ставки в світі і монетарного стимулювання з боку НБУ, але цей процес пов'язаний зі значними ризиками. Невизначеність в даті наступного траншу від МВФ позначиться на ринку внутрішніх запозичень, тому що запланований урядом дефіцит бюджету становить 5,5% ВВП на очікуваннях успішного співробітництва з МФІ. Така ситуація призведе до того, що відсутність траншів загальним обсягом 2,9 млрд дол. США і потенційно пов'язаний з цим обмежений інтерес інвесторів-нерезидентів сприятиме більш активному запозичення з боку Мінфіну і підвищенню прибутковості за ОВДП, при цьому основними покупцями облігацій будуть комерційні банки.

Намір Національного Банку України підвищувати ключову ставку для стримування інфляції, що збільшується, а також потенційне перетікання банківських активів у бік ОВДП через вищу прибутковість потенційно призведе до зниження пропозиції на кредитному ринку для домогосподарств і компаній, в свою чергу, сповільнюючи економічне зростання. Разом з цим, додатковий поштовх для кредитування може дати затверджена державна програма стимулювання іпотечного кредитування «Доступна іпотека», перелік потенційних учасників якої було розширено 15 лютого, а запуск очікується вже в березні.

Ліквідність банківської системи в січні дещо знизилася, відплив коштів протягом місяця склав 8,8 млрд грн., а сумарний показник коррахунків банків в НБУ та вкладень у депозитні сертифікати на початок лютого скоротився до 192,2 млрд грн.

Залишки на кореспондентських рахунках за місяць додали 19,7 млрд грн. та складали на початок лютого 61,6 млрд грн.; у той же час вкладення в депозитні сертифікати НБУ зменшились на 26,6 млрд грн. Загальна сума вкладень банків у сертифікати на початок лютого знизилася до відмітки 134,9 млрд грн. Головним джерелом відтоку ліквідності стали операції Держказначейства. В січні надходження до Держбюджету значно перевищили видатки, що зменшило кількість грошей у банківській системі на 17,7 млрд грн.

В січні банки продовжували активно брати участь у програмі довгострокового рефінансування НБУ: на 5-ти річному тендері підтримання ліквідності були задоволені заявки 15-ти банків на загальну суму 8,4 млрд грн.

В цілому операції рефінансування за мінусом погашень у січні додали системі близько 4,5 млрд грн. Вплив на ліквідність банківської системи статті конвертації готівки в резервні гроші вперше за довгий період вийшов на додатні цифри, і за січень позитивне сальдо вказаних операцій склало 3,0 млрд грн. Також незначний, але позитивний, вплив на гривневу ліквідність чинився за рахунок інтервенцій НБУ на валютному ринку. За січень регулятор викупив на ринку на 20 млн дол. США більше ніж продав, що додало 0,558 млрд грн. на коррахунки банків.

Український індекс міжбанківських ставок (UONIA) в умовах достатньої ліквідності банківської системи знаходився на рівні нижньої межі коридору ставок НБУ.

В умовах зростання інфляційних очікувань банки продовжують активно користуватись інструментом хеджування процентного ризику. На черговому аукціоні НБУ зі свопу процентної ставки було здійснено операції на суму 500 млн грн., що є максимальним обсягом, який пропонувався регулятором. Термін свопу складав 3 роки, ставка відсікання за фіксованою його частиною була встановлена на рівні 7,15%; для порівняння минулого разу 3-х річний своп було вкладено за ставкою 6,5%. Також треба відмітити, що НБУ обмежив пропоновані на аукціонах обсяги сумою в 500 млн. грн., що також вплинуло на зростання ставок.

oleksandr.varenytsia@aval.ua, serhii.kolodii@aval.ua & oleh.klimov@aval.ua

РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Відсутність позитивного результату в переговорах між Україною і МВФ поки не має значного ефекту на первинному ринку.

На останніх аукціонах січня 2021 року, що відбулися 19го і 26го числа, Мінфін намагався утримувати прибутковості на рівні кінця грудня для залучення великих сум. Незважаючи на високу прибутковість - успіх був обмеженим. За підсумками цих аукціонів було залучено 19,8 млрд грн., що значно нижче за обсягі залучення в грудні минулого року.

У лютому Мінфіну вдалося знизити прибутковості за ОВДП на короткому кінці кривої завдяки обмеженню пропозиції короткострокових облігацій і підвищеному попиту з боку локальних і зарубіжних інвесторів на ці інструменти. Політика поступового обмеження пропозиції облігацій від найкоротших до середньострокових дозволила Міністерству фінансів України створити ажіотаж на короткострокові ОВДП і перемістити частину попиту в більш довгі строки. У цьому місяці продовжує спостерігатися підвищений попит на ОВДП з боку локальних інвесторів при зберіганні помірного інтересу з боку інвесторівнерезидентів. Підвищений попит з боку локальних гравців пояснюється привабливими рівнями процентних ставок, які цікаві як для українських банків, так і для їх клієнтів - українських юридичних і фізичних осіб - на тлі триваючого надлишку ліквідності в банківській системі. Про успішність первинних розміщень можна судити з того, що, навіть на тлі провалу перегляду програми МВФ, Мінфіну вдалося знизити прибутковості і залучити суму в 9,5 млрд грн. на первинних аукціонах 16.02.2021р. Портфель інвесторів-нерезидентів зріс за лютий на 7 млрд грн. Це досить показово, враховуючи те, що негативний новинний фон традиційно досить швидко позначався на інтересі інвесторів на первинному сегменті ринку.

В цілому прибутковості відсікання за цей період за гривневими ОВДП з терміном погашення через 3 місяці знизилися з 10,00% до 9,15%, за 6-ти місячними відбулося зниження на 45 б.п. до 10,30%, за річними зафіксовано зниження на 65 б.п. до 11,05%, півторарічні папери знизилися на 30 б.п. до 11,45%, за дворічними облігаціями рівень прибутковості виріс на 5 б.п. і досяг позначки в 11,90%, прибутковості відсікання по трирічним і шестирічним паперів залишилися на рівнях 12,15% і 12,50%, відповідно.

Так само в лютому відбулося два запозичення в доларах США й одне в євро. Були розміщені річні доларові облігації на суму 207 млн дол. США та дворічні - на суму 42 млн дол. США. За обома позиками ставка відсікання склала 3,90%. Номіновані в євро папери були випущені в обсязі 70 млн. євро з терміном у 1 рік., а ставка відсікання була встановленана рівні 2,50%.

Котирування на вторинному ринку знижувалися вслід за зниженням ставок відсікання на первинному ринку.

Більш значне зниження відбулося на короткому кінці кривої, де за деякими термінами зниження склало близько 100 б.п. Прибутковості облігацій з погашенням через 2-6 років знизилися в середньому на 20-30 б.п., хоча протягом місяця це зниження було більш суттєвим, так як багато інвесторів очікували зниження ставок відсікання на первинних аукціонах і за цими термінами. Однак Мінфін залишив прибутковості розміщення цих паперів без змін, що змусило гравців здійснити корекцію своїх котирувань у бік підвищення.

Прибутковості валютних ОВДП на вторинному ринку залишилися практично без змін, курс USD/UAH знизився слідом за курсом на міжбанківському валютному ринку.

aleksey.evdokimov@aval.ua & oleh.klimov@aval.ua

Джерело: Raiffeisen Bank Aval Trading Desk

-----------------

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ

Райффайзен Банк Аваль

Україна, Київ 01011, вул. Лєскова, 9

Тел. +380 44 490 8888

Казначейство:

Форекс, грошовий ринок:

Олег Клімас (+380 44 495 4208),

Олександр Варениця (+380 44 495 4227),

Микола Висоцький (+380 44 495 4023),

Сергій Зарицький (+380 44 354 3000)

Операції с банкнотами та золотом:

Сергій Бігун (+380 44 490 8783),

Микола Бєлановський (+380 44 495 4020)

Цінні папери:

Олексій Євдокімов (+380 44 495 4206),

Дар’я Шацьких (+380 44 495 4204),

Антон Зінченко (+380 44 490 8809)

Аналіз та дослідження:

Сергій Колодій (+380 50 397 2707),

Олег Клімов (+380 44 590 5621)

Управління інвестиційного банкінгу:

Вікторія Масна (+380 44 230 2344)

Управління продажів фінансових інструментів:

Марчин Напьюрковські (+380 50 388 7780),

Емал Бахтарі (+380 95 276 6197),

Людмила Гамалій (+380 44 299 1020),

Юлія Ширназарова (+380 44 299 1021),

Костянтин Мирний (+380 44 495 4202),

Тимофій Попов (+380 44 495 4201)

Департамент корпоративних продуктів та розвитку бізнесу:

Наталія Пащенко (+380 44 007 539)

Департамент управління мережею та клієнтів середнього бізнесу:

Руслан Співак (+380 44 495 9001)

Департамент міжнародних корпоративних клієнтів:

Юрій Довгей (+380 44 299 1019)

Департамент великих корпоративних клієнтів:

Юрій Козак (+380 44 490 8702)

Управління торгового фінансування та факторингу:

Сергій Костогриз (+380 44 495 4100)

---------

Повідомлення про ризики і пояснення

Цей документ не є пропозицією або запрошенням до підписки або придбання будь-яких цінних паперів, і ні цей документ, ні будь-яка інформація, що в ньому викладена, не є підставою для укладення будь-якого договору або прийняття будь-якого зобов'язання. Цей документ надається виключно в інформаційних цілях. Якщо не зазначено інше, всі точки зору і думки (включаючи твердження та прогнози) належать лише Райффайзен Банку Аваль і можуть бути змінені без попередження або повідомлення. Будь-яка інвестиція або інші рішення не повинні прийматися на підставі цього документа. Райффайзен Банк Аваль також не гарантує надійності, точності або повноти інформації, представленої в цьому документі, і не несе будь-якої відповідальності або зобов'язань щодо збитків або шкоди, отриманих в результаті використання цієї інформації.

--------

УВАГА!  АРІФРУ може не розділяти оціночних суджень авторів оглядів і прогнозів, не надає жодних гарантій реалізації прогнозів та рекомендацій, викладених у цьому документі, і не бере на себе відповідальності за будь-які можливі наслідки використання цієї інформації, включаючи фінансові втрати, але не обмежуючись ними. Наведену інформацію в жодному разі не можна розглядати як рекомендацію на купівлю чи продаж цінних паперів.