Аналітичний огляд "Focus Ukraine" від Райффайзен Банку Аваль за жовтень 2020 року

Аналітики:

Сергій Колодій, д.е.н., serhii.kolodii@aval.ua

Олег Клімов, oleh.klimov@aval.ua

ОСНОВНІ ПОДІЇ

• За попередньою оцінкою ДССУ, ВВП у третьому кварталі скоротився на 3,5%р/р після обвалу на 11,4% у попередньому. Разом з цим сезонно скоригований квартальний ВВП збільшився на 8,5%, показавши значне відновлення після 9,9% падіння в другому кварталі. В нашому оновленому прогнозі оцінказниження реального ВВП за 2020р. покращена з 6,3 до 5,8%.

• Щомісячне подвоєння середньої кількості заражених в умовах досить високого показника завантаженості спеціалізованих лікарень призвела до трансформації карантинних обмежень, в результаті чого замість адаптивного карантину на період з 14 до 30 листопада введено «карантин вихідного дня». Очікувана ефективність від цього заходу є, на наш погляд, невисокою, тому що скорочення активності людей у вихідні, швидше за все, буде компенсуватися її зростанням у будні дні. Разом з цим, відсутність позитивних тенденцій у динаміці нових заражень може призвести до запровадження більш суворих карантинних обмежень.

• НБУ втретє поспіль залишив незмінною облікову ставку на рівні 6%. Постійне збільшення числа заражених призведе до зниження ділової активності, навіть в умовах відсутності жорстких обмежень і потенційного відмови від «карантину вихідного дня», що залишає НБУ простір для незначного пом'якшення монетарної політики. Однак прискорення інфляції та погіршення інфляційних очікувань компенсують падіння ділової активності, і ми очікуємо, що НБУ збереже поточний рівень ключової ставки (6%) і на двох найближчих засіданнях: 10 грудня і 21 січня.

• Подальша співпраця з МВФ залежить від вирішення трьох проблемних питань: 1) антикорупційне законодавство і забезпечення ефективної діяльності антикорупційних органів; 2) незалежність НБУ; 3) параметри бюджету-2021. З огляду на те, що два з них вимагають обговорення і голосування у Верховній Раді України, шанси на отримання другого траншу до кінця року з кожним тижнем зменшуються.

• Динаміка основних секторальних індексів у вересні була різноспрямованою на тлі досить серйозного скорочення аграрного виробництва. Водночас, роздрібна торгівля й будівництво зафіксували двозначне зростання. Індекс виробництва базових галузей за результатами вересня показав зниження на 6,8%, погіршившись у порівнянні з серпнем на 5,2 п.п.

• Як і очікувалося, інфляція (ІСЦ) у жовтні незначно прискорилася, з 2,3 до 2,6% р/р, проте, як і раніше, залишається на досить низькому рівні. Разом з цим проінфляційні фактори в четвертому кварталі продовжать переважати, і місячні темпи інфляції в листопаді й грудні будуть вище торішніх, у результаті чого ІСЦ буде підвищуватися і за підсумками року може перевищити 4%, повернувшись до цільового коридор НБУ.

• Підвищення мінімальної зарплати з 1 вересня призвело до прискорення динаміки зростання середньої заробітної плати до 12,3%р/р, яка у вересні була максимальною в 2020р. і склала 11998 грн. Реальна зарплата збільшилася на максимальні з квітня 9,7%.

• Операції з обслуговування державного боргу та інтервенції з метою підтримки курсу національної валюти призвели до незначного скорочення валових міжнародних резервів на 1,46%, до 26,1 млрд дол. США. Також було зафіксовано і зниження чистих міжнародних резервів, з 15,8 до 15,4 млрд дол. США.

МІСЦЕВІ ВИБОРИ ТА ЗАГАЛЬГОПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ

Головними переможцями місцевих виборів є місцеві політичні сили

25 жовтня в Україні відбулися парламентські вибори, які мають велике значення для подальшого розвитку політичних процесів. Їхньою особливістю є те, що в результаті процесів децентралізації, які розпочалися ще в 2016 році, місцеві органи влади мають вищу самостійність в ухваленні рішень і достатньо збільшенні фінансові ресурси. Окрім цього, вперше в історії України запроваджено систему партійного голосування за відкритими списками (хоча й в усіченому варіанті), а в подальшому буде застосовуватися правило «імперативного мандата», яке передбачає певну залежність депутатів від партійних рішень. Це призвело до появи або відродження численних політичних проектів, що є популярними тільки в деяких регіонах, однак їхній загальноукраїнський рейтинг є доволі низьким. Більшість з них пов'язана з головами великих міст або впливовими політиками/бізнесменами. Саме представники регіональних політичних проектів є головними бенефіціарами місцевих виборів, в той час як партія влади, незважаючи на формальну незначну перемогу в Україні в цілому, не змогла привести своїх представників до першості в мерських перегонах у великих містах, які програли кандидатам від місцевих політичних проектів та інших парламентських партій .

Партії «ЄС» і «ОПЗЖ» поступово нарощують рейтинг, наздоганяючи «Слугу народу»

За підсумками виборів до обласних рад, які краще відображають актуальні політичні уподобання на загальнонаціональному рівні, три лідера нинішніх рейтингів, партії «Слуга народу», «Європейська солідарність» і «ОПЗЖ», здобули перемогу, кожна в чотирьох областях. А в семи регіонах переможцями є політичні сили, які не мають представництва в Парламенті у вигляді фракцій і депутатських груп. Результат партії "Слуга народу" в сумарному голосуванні в обласні ради по Україні не перевищує 20% голосів, що нижче за результат парламентської кампанії 2019 року, який зафіксував 43%. Також варто зазначити відносний успіх парламентських політичних партій «Європейська солідарність» і «Опозиційна платформа - За життя». Явка виборців на виборах, в умовах пандемії і поступового розчарування виборців, була рекордно низькою, - близько 37%. Результати місцевих виборів можуть стати "холодним душем" для парламентських партій, підштовхнути їх до більш активного розвитку регіональних партійних осередків та заняття більш чітких ідеологічних ніш, відмови від розмитих популістських гасел і залучення до своїх лав яскравих регіональних лідерів.

Відсутність видимих успіхів у вирішенні актуальних завдань може стати причиною переформатування Уряду

Зниження рейтингу «Слуги народу», у міру наближення парламентських виборів, може привести до реструктуризації парламентських політичних сил і переформатування коаліції політичних партій. Разом з тим, рейтинг Президента Володимира Зеленського практично в два рази перевищує рейтинг політичної партії, асоційованої з ним. Показником здатності "Слуги народу" координувати своїх представників є дотримання процедури прийняття закону про державний бюджет, яка вже була порушена. Зокрема, проект закону про державний бюджет не був прийнятий в першому читанні до 20 жовтня, і, відповідно, порушені терміни його подання до другого читання, яке згідно регламенту має бути завершено не пізніше 20 листопада. Своєчасність прийняття закону про Державний бюджет і відновлення співпраці з МВФ на тлі підвищення соціальних стандартів в 2021р. можуть стати стабілізатором рейтингу «Слуги народу». Однак масове невдоволення ефективністю заходів щодо боротьби з поширенням пандемії може призвести до часткового переформатування Уряду.

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Адаптивний карантин трансформувався в «карантин вихідного дня»

Рішенням КМУ з 14 листопада по всій Україні встановлені обмеження, передбачені «помаранчевої зоною», і до 30 листопада введено «карантин вихідного дня». Новий формат карантину передбачає додаткові обмеження (заборону), протягом 48 годин, у наступних сферах: 1) відвідування закладів громадського харчування; 2) діяльність спортивних центрів фітнес-центрів, басейнів; 3) діяльність установ культури і проведення масових культурних заходів; 4) прийом відвідувачів в ТРЦ та інших установах розважальної діяльності; 5) прийом відвідувачів суб'єктами, що здійснюють побутове обслуговування населення.

Відразу ж з моменту введення «карантин вихідного дня» був розкритикований аналітиками й зустрів значний опір у регіонах. Протести проти рішень центральної влади широко використовуються як інструменти політичної боротьби напередодні проведення другого туру виборів глав окремих міст, який був призначений ЦВК на 15, 22 і 29 листопада. Відсутність якісного прогнозу ефективності даного типу карантину і гарантій всеохоплюючого його застосування викликали протести з боку підприємців.

За оперативними даними ГССУ, ВВП за третій квартал скоротився на 3,5%р/р, а сезонно скоригований квартальний показник збільшився на 8,5%

За оперативними даними, реальний ВВП скоротився на 3,5%р/р, зафіксувавши одночасно різке зростання (+8,5%) у порівнянні з сезонно скоригованим показником за другий квартал. Таким чином, різке падіння в другому кварталі (-11,4%) було здебільшого компенсовано зростанням у третьому. Водночас, постійне погіршення ситуації з поширенням інфекції та посилення обмежень сприятимуть зниженню показника в четвертому кварталі.

Зростання реальної заробітної плати і роздрібних продажів продовжують сигналізувати про відновлення споживчого попиту, проте темпи їх збільшення в четвертому кварталі будуть скорочуватися

У вересні продовжилося зниження чисельності безробітних (-8,6% м/м), які зареєстровані в центрах зайнятості. Однак введення «карантину вихідного дня» і впровадження програм допомоги бізнесу можуть розвернути тенденцію вже за підсумками листопада. У вересні середня зарплата прогнозовано відновила зростання, з урахуванням сезонності та збільшення мінімальної заробітної плати до 5000 грн., збільшившись номінально у річному вимірі на 12,3%, до 11998 грн., та на 9,7% в реальному вираженні. Динаміка роздрібних продажів також залишається досить позитивною, і за підсумками жовтня вони збільшилися на 11,6%, а кумулятивно за дев'ять місяців на 6,7%. Індекс споживчих настроїв збільшився у вересні з 68,5 до 71,6 пунктів.

Промислове виробництво і ділова активність продовжили відновлення, але ділові очікування погіршилися в жовтні

Промислове виробництво у вересні знизилося на 4,4%р/р, трохи покращившись з -5,2%, зафіксованих у серпні. Більш істотне падіння було зафіксовано у виробництві інвестиційних товарів (-19,5%), тоді як виробництво товарів тривалого користування навіть збільшилося на 4,5%. У порівнянні з серпнем обсяг промислового виробництва збільшився на 4,5%м/м, що повністю відповідає середній динаміці цього показника, зафіксованого в 2016-2019рр. Кумулятивний індекс промислового виробництва четвертий місяць поспіль продовжив дещо покращувати негативну динаміку, зафіксувавши за 9 місяців 7,0%-ве зниження. Ми очікуємо, що ця тенденція продовжиться й надалі, а падіння промислового виробництва в річному численні складе біля 6%, що є дуже близьким до нашого прогнозу ВВП (-5,8% р/р). Але, водночас, індекс очікувань ділової активності в жовтні знизився до 47,8 пунктів за рахунок погіршення очікувань в сфері послуг, що є доволі прогнозованим на тлі скорочення активності жителів України і посилення карантинних обмежень.

Перспективи економічного розвитку і прогноз РБА

Дані за третій квартал були очікувано досить позитивними, що змусило переглянути нашу червневу оцінку річного реального ВВП (-6,3%р/р) у бік її покращення. Однак, постійне зниження активності громадян внаслідок самоізоляції та посилення карантинних обмежень прогнозовано призведе до деякого погіршення значення показника в четвертому кварталі, який буде досить близьким до нашої оновленої оцінки зниження ВВП в 2000 р. на 5,8%р/р. Разом з цим, червневий прогноз зростання ВВП у 2021р. на 3,8% нами залишено без змін.

ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ ТА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

Терміни бюджетного планування порушені, бюджет готується до другого читання

Місцеві вибори, політичні трансформації і погіршення ситуації з динамікою нових заражень сприяли порушенню строків бюджетного планування, визначених Бюджетним кодексом. Затвердження бюджету-2021 до 1 грудня стає практично неможливим, приймаючи до уваги запізнювання в підготовці проекту до другого читання і захворювання керівників Міністерства фінансів та Парламенту. Додатковим фактором недотримання термінів може стати узгодження ключових параметрів державного бюджету з МВФ. Дана проблема впродовж останнього тижня, після заяв глави НБУ і керівництва МВФ, перейшла з розряду потенційної до реальної. Бюджетна консолідація, на якій в останні роки наполягав МВФ, в сьогоднішньому контексті торкається питань реалістичності доходів бюджету і розміру граничного обсягу його дефіциту.

Продовження співпраці з МВФ є необхідною умовою безпроблемного фінансування дефіциту бюджету в 2021р. і своєчасного погашення державного боргу

Станом на початок жовтня Україна залучила у вигляді запозичень 412,7 млрд грн., або 63,8% річного плану, в той же час погашено 330,6 млрд грн. (93,1%). Сума, що залишилася для погашення, в основному, представлена внутрішніми зобов'язаннями за ОВДП, що не є критичним. Залишки на бюджетних рахунках на кінець вересня, хоча і скоротилися до 58,4 млрд грн., проте перевищують показник на початок року (42,3 млрд грн.). Восени основними джерелами фінансування дефіциту бюджету є надходження від ОВДП і зниження залишків на бюджетних рахунках.

У листопаді-грудні Україна має погасити близько 50 млрд грн., 80% з яких становлять зобов'язання по ОВДП. На практиці при цьому часто використовується ролловер, тобто погашення ОВДП за рахунок коштів, отриманих від їх нового випуску. На обслуговування держборгу передбачено 26,5 млрд грн. або 20% річного плану. У 2020р. Україна досить успішно залучала кошти для обслуговування держборгу, не ставлячи під сумнів своєчасність і повноту погашення основної суми боргу та виплати відсотків. Однак поточні проблеми зі співпрацею з МВФ можуть суттєво ускладнити обслуговування держборгу в 2021р., особливо з урахуванням високого планового бюджетного дефіциту.

У жовтні продовжилася тенденція до поліпшення виконання загального фонду бюджету за доходами, в результаті чого рівень виконання планових показників наблизився до 100%

За оперативними даними ДКСУ, в жовтні формування державного бюджету за доходами продовжило тенденцію останніх місяців до перевиконанню планових показників (+15,3%), в результаті чого доходи державного бюджету за січень-вересень складають максимальні з початку року 98,5% від плану. Починаючи з червня доходи державного бюджету перевищують показники 2019 року, а рівень виконання скоригованого держбюджету щомісяця поліпшується, вже наблизившись після весняного провалу до 100%. Цьому сприяють більш швидке, в порівнянні з ранніми прогнозами, відновлення економіки в третьому кварталі та девальвація гривні. Дефіцит держбюджету за 9 місяців 2020 р становить 81,7 млрд грн., що відповідає 27% затвердженого граничного річного обсягу.

Залишки коштів на ЄКР на 1 листопада продовжили скорочення, посилюються проблеми забезпечення касового виконання бюджету за видатками

Залишки коштів на ЄКР скорочуються четвертий місяць поспіль на тлі невизначеності в сфері співпраці з МВФ. Їхній рівень на 1 листопада склав 15,1 млрд грн., що практично відповідає рівню 2018р., але набагато менше торішнього, що актуалізує проблему пошуку джерел додаткових надходжень. В середині грудня 2018 р. було підписано програму SBA, а оперативне перерахування коштів з боку МВФ та інших міжнародних кредиторів дозволило два роки тому розв’язати дану проблему, перспективи ж цього року залишаються досить туманними. Очікуване зростання видатків державного та місцевих бюджетів, що пов'язане з підвищенням заробітних плат, перерахунком пенсій та здачею об'єктів державного будівництва, вимагає додаткових надходжень.

ІНФЛЯЦІЯ

У жовтні інфляція зросла на 1%м/м у порівнянні з вереснем і склала 2,6%р/р

На динаміку ІСЦ більш за все вплинуло зростання цін на продукти харчування до +3,4р/р або +1,1%м/м, які в жовтні подорожчали майже за всіма категоріями внаслідок високих цін на сирі продукти експорту, тому що врожайність у цьому році виявилася нижчою за очікувану. Триваючий інфляційний тиск також спостерігається в житловому секторі, постачанні води, електроенергії, газу та інших видів палива (+4,4%м/м) завдяки більш високим цінам на природний газ (+18,2%м/м).

Також відзначимо зростання цін на одяг і взуття (+2%м/м), предмети домашнього вжитку, побутову техніку і поточний ремонт житла (+0,4%м/м), що мав місце за рахунок дії як фактора ослаблення обмінного курсу гривні, так і фактора відкладеного попиту. На зростання алкогольних і тютюнових виробів (+0,9%м/м) вплинуло подальше підвищення акцизів.

Внаслідок розвитку коронавірусної інфекції спостерігалося зростання цін на фармакологічні (0,3%м/м) і амбулаторні (0,6%м/м) послуги також мають проінфляційний тренд, +0,4%м/м, та відповідно (+6,6%р/р). Відзначимо, що існують значні ризики прискорення зростання цін на медичні послуги як в цьому році, так і в наступному. Це відбувається через посилення зростання амбулаторних хворих, що стимулює різке збільшення попиту на дані послуги.

Транспортні послуги показують відносну стабільність у місячному (+0,2%) і річному вимірах (-0,1%), що обумовлено сильним дефляційним трендом внаслідок низьких цін на паливо та масло (- 16,6%р/р).

Поточна динаміка інфляції поки не дає підстав для перегляду нашого прогнозу ІСЦ на рівні 4,2% на кінець 2020 року. Однак, введення економічних обмежень в Європі і Україні посилює ризики для нашого прогнозу інфляції в бік уповільнення темпів її зростання.

МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ТА ГРОШОВИЙ РИНОК

НБУ продовжує утримувати ключову ставку на рівні 6% з 11-го червня

На останньому засіданні комітету з монетарної політики було відзначено, що триваюче відновлення інвестиційного та споживчого попиту буде характеризуватися значним впливом на динаміку інфляції в коротко- і середньостроковій перспективі, що, в свою чергу, поверне її в коридор таргетування 5% +/- 1. Додатковими факторами проінфляційної динаміки залишаються: девальвація гривні в 2020 р .; зростання цін на ключові товари імпорту, зокрема енергоносії; статистичний ефект низької бази порівняння. У НБУ також зазначають, що навіть короткострокове зниження ключової ставки нижче 6% призведе до деформації структури фондування комерційних банків. Так як депозити матимуть більш короткостроковій термін через тимчасове зниження ставок, то це призведе до зниження кредитування економіки з боку банківського сектора.

В оновленому прогнозі НБУ зазначено, що очікувана інфляція на кінець 2020р. складе 4,1%. У 2021р. банківський регулятор очікує подальше прискорення інфляції до 6,5% внаслідок підвищення середньої зарплати (нами також вважається сильним інфляційним фактором підвищення мінімальної зарплати в наступному році з 5000 до 6500 грн.), відновлення споживчого попиту після економічної кризи, а також триваючого впливу девальвації гривні. Згідно з очікуваннями НБУ, ключова ставка може зрости до 7,5% вже в 2021р., з метою приборкання інфляціїта повернення її до цільового коридору.

Банківський сектор був добре підготовлений до поточної економічної кризи, проте, ризики погіршення кредитного портфеля внаслідок потенційного обмеження економічної активності залишаються досить значними

У 3кв2020г., незважаючи на визнання неплатоспроможним банку «Аркада», банківський сектор залишався здоровим. Сукупний прибуток склав 13,8 млрд грн., що є на 20% нижчим за 3кв 2019р., але на 80% вищим, ніж у 2кв 2020р. Падіння прибутку обумовлене значним резервуванням з боку держбанків, а також скороченням операційного доходу в системі. Комісійний і процентний доходи показали незначне зростання в порівнянні з 2кв 2020р.

Депозити фіз. і юр. осіб зросли на 7,3% у порівнянні з 2кв 2020р, а їхня сума склала 1269 млрд грн. При цьому спостерігалося зниження депозитних ставок, в середньому на 150пп. Разом з цим, у третьому кварталі ставки за гривневими кредитами для фірм впали на 0,60 пп до 9,1% річних. Обсяг гривневих кредитів скоротився з 420 млрд грн. (на кінець 2кв) до 416 млрд грн. (на кінець 3кв), що є наслідком списання значної частини NPL в держбанках у вересні-місяці. У секторі домогосподарств обсяг гривневих кредитів збільшився з 177 млрд грн. до 180 млрд грн., а відсотки впали на 210 пп, до 30,3% річних.

Згідно з нашими попередніми оцінками, високі кредитні ризики домогосподарств, головним чином пов'язані з недосконалістю судового законодавства, надають значний ефект на відносно повільне зростання кредитування банками економіки України, навіть з урахуванням м'якої монетарної політики, що проводиться НБУ.

У жовтні ліквідність банківської системи незначно зросла внаслідок збільшення залишків на кореспондентських рахунках НБУ

Ліквідність банківської системи в жовтні зросла на 3,6 млрд грн та станом на початок листопада складала 178,3 млрд грн . Збільшення кількості грошей в системі, головним чином, відобразилось на кореспондентських рахунках банків в НБУ, що збільшились на 3,5 млрд грн та на початок листопада складали 55,6 млрд грн. За жовтень банківський портфель депозитних сертифікатів майже не змінився та, як і раніше, знаходився поблизу позначки 122 млрд грн, хоча його структура трохи змістилась у бік збільшення частини однотижневих бумаг.

Основними каналом притоку ліквідності в жовтні стали кредити рефінансування НБУ. Так, чистий притік грошей у систему від тендерів з підтримки ліквідності за мінусом поточних погашень склав 13,4 млрд грн. З них 5 млрд грн були видані НБУ строком на 5 років, решта кредитів були видані на щотижневих тендерах, що проводяться на строк 3 місяці. Також позитивний ефект на ліквідність банківської системи чинили операції Державного казначейства . Перевищення видатків Державного бюджету над зборами склало 5,1 млрд грн, що, в свою чергу, зменшило ЄКР Державного казначейства. На початок листопада показник склав 15,1 млрд грн, зменшившись за місяць на 6,1 млрд грн.

Головним каналом відтоку ліквідності продовжує бути конвертація банками безготівкової гривні в готівку, за жовтень негативне сальдо вказаних операцій склало 10,3 млрд грн, а, в цілому, з початку року цей показник складає майже 100 млрд грн. Також негативно впливали на гривневу ліквідність інтервенції НБУ на валютному ринку : за жовтень регулятор продав 208 млн дол США, що зменшило коррахунки банків в гривні більше ніж на 5,7 млрд грн.

Ставки на міжбанківському ринку залишаються незмінними, зростає попит на операції своп процентної ставки

Рішення щодо збереження незмінною облікової ставки в жовтні сприяло стабільності ставок по коротким міжбанківськім ресурсам. Індекс міжбанківських ставок овернайт UONIA в середньому знаходився близько значення 5,2 %. В той же час можна відзначити зростання попиту на інструмент хеджування процентного ризику - IRS . На останньому тендері НБУ вперше пропонував своп процентної ставки строком на 4 роки, а обсяг поданих заявок склав 5 млрд грн. За результатами тендеру було задоволено заявок на суму 3,5 млрд грн . а фіксовану ставку було установлено на рівні 6,81 %.

Грошова база та грошові агрегати продовжили тенденцію до збільшення

У вересні грошова база продовжила тенденцію до зростання, збільшившись на 1,0 % м/м до 567,9 млрд грн. Разом з цим, річне зростання склало 28,8 %р/р, що відповідає максимуму з 2009 р. Аналогічні процеси були характерними й для динаміки показників грошової маси, зокрема М 0 зріс на 1,0 % м/м та 32,6 % р/р, а М 3, відповідно, на 2,8 % та 31,9 %. Темпи річного зростання грошової бази та грошових агрегатів почали збільшуватися ще з листопада 2019 р, що спочатку було пов’язано з викупом НБУ до резервів надлишкової валюти, а вже з весни 2020 р з підтримкою ліквідності комерційних банків та збільшенням попиту на готівку внаслідок різкого підвищення невизначеності на фоні поширення пандемії та запровадження карантинних обмежень.

oleksandr.varenytsia @aval.ua & oleh.klimov @aval.ua

ЗОВНІШНІЙ СЕКТОР

За результатами третього кварталу 2020 р . поточний рахунок був зведений з меншим профіцитом у порівнянні з минулими кварталами, склавши всього $261 млн.

Зниження профіциту було зумовлено погашенням облігацій з боку держсектора, а також активізацією з боку вітчизняних виробників імпорту продовольчих, інвестиційних товарів, а також проміжного користування . Значне падіння імпорту в Україні продовжує фіксуватися протягом усіх дев'яти місяців, і за підсумками січня -вересня воно склало -16 % у порівнянні з минулим роком . Значним фактором такого падіння продовжує залишатися зниження імпорту мінеральних і енергогенеруючих товарів ( -38 % р/р).

У третьому кварталі 2020 р. експорт товарів впав на 6 % р/р, що відповідає динаміці попередніх кварталів . Найбільше падіння показав експорт чорних і кольорових металів, який скоротився на 13 % у порівнянні з 3кв 2019 року. Ризик швидкого відновлення видобутку залізних руд в Бразилії також може знизити український експорт руди в Китай, який був основним покупцем вітчизняного металу в цьому році.

У перспективі найближчих 3 місяців, в умовах запровадження часткових локдаунов в окремих державах Європи, відновлення як вітчизняного експорту, так і імпорту може сповільнитися.

Фінансовий рахунок продовжує показувати негативну динаміку в третьому кварталі 2020р.

Падіння реінвестицій нерезидентів у підприємства України визначило зниження прямих інвестицій до $0,5 млрд у третьому кварталі 2020р. у порівнянні з $2 млрд роком раніше. В цілому чистий приплив прямих інвестицій за дев'ять місяців 2020р. склав всього $0,2 млрд.

Нетто портфельних інвестицій зафіксувало відтік $1,3 млрд у третьому кварталі 2020р через тривалий вихід нерезидентів з ОВДП. В умовах економічної невизначеності, що викликана другою хвилею COVID-19, і державних обмежень на соціальну активність у країнах Європи майбутня динаміка фінансового рахунку буде залежати від термінів отримання траншів від МВФ і СБ. Фактична підтримка міжнародних фінансових інститутів дозволить пройти потенційно більш складний 4кв 2020р без значного стресу серед інвесторів-нерезидентів, знизивши відтік портфельних інвестицій.

Падіння експорту (-12% р/р) і імпорту (-38% р/р) послуг відбувається на тлі падіння бізнес-активності в цілому. Але, в більшій мірі, обумовлено падінням транспортних послуг, зокрема, скороченням надання послуг, пов'язаних з використанням ГТС. Разом з цим, позитивну динаміку показують послуги IT, експорт яких збільшився на 15% р/р за 9 місяців 2020р.

Восени ключовим гравцем валютного ринку залишився НБУ

Зростання курсу долара США, що спостерігалося в кінці вересня, на тлі збільшення попиту з боку імпортерів, продовжилося і в перших два торгові дні жовтня, але вже в зв'язку з напруженістю в керівництві НБУ з подальшим оголошенням догани К. Рожковій і Д. Сологубу. Однак даний конфлікт мав короткостроковий вплив на ринок, і після цього розпочалося поступове зміцнення гривні, з 28,40 до 28,19, мінімального значення в жовтні. У цьому діапазоні й проходили торги до 20-х чисел жовтня.

Збереження облікової ставки НБУ на тому ж рівні, 6% річних, ніяк не відбилося на котируваннях, оскільки збіглося з очікуваннями більшості учасників ринку. Однак наблизився період зарахування експортерам основної суми відшкодування ПДВ (близько 8 млрд грн.), і це спровокувало останніх притримувати валюту. Але в той же час імпортери і нерезиденти активно купували її, а НБУ періодично виходив з продажем для стримування зростання курсу долара США. Максимальний курс долара США в жовтні зафіксовано на рівні 28,52.

У цілому, регулятор в жовтні провів всього 5 інтервенцій, що є досить низьким показником у порівнянні з попередніми місяцями. Таким чином НБУ хоче домогтися саморегулювання ринку, мінімізувавши свою присутність на ньому.

serhii.zarytskyi@aval.ua & oleh.klimov@aval.ua

РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Низький рівень попиту на первинних аукціонах Міністерства Фінансів України продовжує змушувати державу підвищувати прибутковості розміщення ОВДП

За період з 20.10.2020р. по 10.11.2020р. Міністерство Фінансів України залучило 17,38 млрд грн., при цьому основні обсяги залучення були здійснені за рахунок випуску короткострокових облігацій з терміном обігу 3-6м, а також за рахунок випуску доларових облігацій з терміном обігу 1-1,2 року. Протягом цього періоду держава підвищила прибутковість розміщення гривневих 3-х місячних паперів на 20 б.п., з 7,30% до 7,50%, 6-ти місячних паперів на 100 б.п., з 8,00% до 9,00%, і річних паперів на 50 б.п., з 10,00% до 10,50%. Так само можна говорити про незначне підвищення прибутковості розміщення доларових ОВДП з терміном погашення 1,2 року на 10 б.п., з 3,60% до 3,70%.

Всі спроби Мінфіну розмістити в цей період ОВДП з погашенням в 2023- 2024 роках зазнали невдачі. Всього лише 2,8 млн грн. було залучено за допомогою випуску паперів з погашенням в 2023 році на одному аукціоні від 03.11.2020р. Всі інші аукціони залишилися безрезультатними. Попит на первинні розміщення цих ОВДП був на дуже низькому рівні, і, так як інвестори, в основному, хотіли інвестувати кошти під процентні ставки від 11,40% до 12,50%, держава відмовилася йти на підвищення дохідностей за середньостроковими облігаціями. Такий низький попит і високий рівень бажаних дохідностей пояснюється наявністю пропозиції ОВДП з аналогічним терміном обігу на вторинному ринку за більш привабливими цінами.

Поступове підвищення дохідностей ОВДП триває більше двох місяців. Такі дії з боку Мінфіну можуть бути пояснені слабкими обсягами залучень на первинних розміщеннях і фактором наявності розриву дохідностей між вторинним і первинним ринками. Згідно бюджетному планом на 2020 р. від 14-го квітня в цьому році планувалося залучити кошти від розміщень ОВДП в обсязі 373 млрд грн. Але на кінець жовтня фактично було залучено лише 247 млрд грн. Об'єктивно кажучи, залучити . в листопаді і грудні 126 млрд грн., що залишилися, буде непросто.

Ми прогнозуємо подальше підвищення дохідностей первинних розміщень гривневих ОВДП за всією лінійкою кривої і нарощування обсягів залучення коштів за рахунок випуску валютних облігацій.

У кінці жовтня - початку листопада вторинний ринок ОВДП пережив різке зростання і таке ж різке падіння дохідностей.

Девальвація гривні, невизначеність з програмою МВФ, а також неоднозначно сприйняті суспільством рішення КСУ змусили деяких зарубіжних інвесторів в терміновому порядку скорочувати свої портфелі українського боргу в кінці жовтня - початку жовтня. Деякі продажу виглядали панічною втечею, і за 1-3 дні прибутковості 3-7 річних ОВДП підскочили до рівнів 13%+. Локальні гравці, бачачи такий розвиток подій, вважали за краще діяти обережно, купувати папери поступово, не дуже великими обсягами, і зайняти вичікувальну позицію, припускаючи подальше зростання дохідностей. Однак «атракціон щедрості» закінчився так само різко й несподівано, як і розпочався. Буквально протягом тижня, наступного за періодом бурхливого зростання, прибутковості ОВДП на вторинному ринку повернулися практично до тих же рівнів, на яких і були до початку ажіотажу. Сприяли такій стабілізації позитивні прогнози щодо ринків, що розвиваються, які пов'язані з очікуваннями перемоги Джозефа Байдена на виборах в США, позитивними новинами щодо вакцини від COVID-19, активні дії з боку президента, парламенту і населення України, пов'язані з реакцією на рішення КСУ, а також зміцнення національної валюти. В результаті не всі локальні інвестори встигли купити папери за низькими цінами.

Як результат, в період з 16.10.2020г. по 13.11.2020г. маємо несуттєве зростання котирувань на вторинному ринку ОВДП в гривневому сегменті і ще менш значні зміни в котируваннях валютних ОВДП. Курс USD/UAH практично не змінився.

Також варто відзначити, що, дивлячись на минулі події і продовження зростання дохідностей на первинних аукціонах Мінфіну, не всі локальні інвестори готові купувати папери за поточними рівнями в очікуванні подальшого зростання ставок до кінця року.

aleksey.evdokimov@aval.ua & oleh.klimov@aval.ua

-----------------

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ

Райффайзен Банк Аваль

Україна, Київ 01011, вул. Лєскова, 9

Тел. +380 44 490 8888

Казначейство:

Форекс, грошовий ринок:

Олег Клімас (+380 44 495 4208),

Олександр Варениця (+380 44 495 4227),

Микола Висоцький (+380 44 495 4023),

Сергій Зарицький (+380 44 354 3000)

Операції с банкнотами та золотом:

Сергій Бігун (+380 44 490 8783),

Микола Бєлановський (+380 44 495 4020)

Цінні папери:

Олексій Євдокімов (+380 44 495 4206),

Дар’я Шацьких (+380 44 495 4204),

Антон Зінченко (+380 44 490 8809)

Аналіз та дослідження:

Сергій Колодій (+380 50 397 2707),

Олег Клімов (+380 44 590 5621)

Управління інвестиційного банкінгу:

Вікторія Масна (+380 44 230 2344)

Управління продажів фінансових інструментів:

Марчин Напьюрковські (+380 50 388 7780)

Департамент корпоративних продуктів та розвитку бізнесу:

Наталія Пащенко (+380 44 007 539)

Департамент управління мережею та клієнтів середнього бізнесу:

Руслан Співак (+380 44 495 9001)

Департамент міжнародних корпоративних клієнтів:

Юрій Довгей (+380 44 299 1019)

Департамент великих корпоративних клієнтів:

Юрій Козак (+380 44 490 8702)

Управління торгового фінансування та факторингу:

Сергій Костогриз (+380 44 495 4100)

---------

Повідомлення про ризики і пояснення

Цей документ не є пропозицією або запрошенням до підписки або придбання будь-яких цінних паперів, і ні цей документ, ні будь-яка інформація, що в ньому викладена, не є підставою для укладення будь-якого договору або прийняття будь-якого зобов'язання. Цей документ надається виключно в інформаційних цілях. Якщо не зазначено інше, всі точки зору і думки (включаючи твердження та прогнози) належать лише Райффайзен Банку Аваль і можуть бути змінені без попередження або повідомлення. Будь-яка інвестиція або інші рішення не повинні прийматися на підставі цього документа. Райффайзен Банк Аваль також не гарантує надійності, точності або повноти інформації, представленої в цьому документі, і не несе будь-якої відповідальності або зобов'язань щодо збитків або шкоди, отриманих в результаті використання цієї інформації.

--------

УВАГА!  АРІФРУ може не розділяти оціночних суджень авторів оглядів і прогнозів, не надає жодних гарантій реалізації прогнозів та рекомендацій, викладених у цьому документі, і не бере на себе відповідальності за будь-які можливі наслідки використання цієї інформації, включаючи фінансові втрати, але не обмежуючись ними. Наведену інформацію в жодному разі не можна розглядати як рекомендацію на купівлю чи продаж цінних паперів.