Аналітичний огляд "Focus Ukraine" від Райффайзен Банку за жовтень 2021 року

Аналітики:

Сергій Колодій, д.е.н., serhii.kolodii@aval.ua

Олег Клімов, oleh.klimov@aval.ua

ОСНОВНІ ПОДІЇ

✓ У жовтні та першій половині листопада епідеміологічна ситуація продовжила погіршуватися, серйозно зросли рівень госпіталізації та показники смертності, але з другої декади листопада ситуація стала покращуватися, і окремі регіони покинули «червону зону». Загальний рівень вакцинації населення (близько 25%), хоч і суттєво зріс за останній місяць, залишається найнижчим серед європейських держав.

✓ Укрстат оприлюднив попередню оцінку економічного зростання у третьому кварталі (2,4% р/р), яка знову, за традицією 2021 року, виявилася дещо гіршою за наші очікування та консенсус-прогноз (4,4%). Це спричинило перегляд нами прогнозу зростання реальногоВВП у 2021 році з 3,5% до 3,0%.

✓ 22 листопада МВФ схвалив перший перегляд програми SBA і очікувано продовжив її дію до червня 2022р. У разі позитивних переглядів SBA у березні та червні 2022р. Україна може отримати 1,6 млрд. SDR.

✓ Інфляція у жовтні трохи сповільнилася, з 11,0% до 10,9% р/р, при цьому місячний індекс (1,2%) повністю відповідав середньому значенню у 2000-2021 роках. Базова інфляція знову дещо прискорилася, з 7,4 до 7,6% р/р. З урахуванням високих цін на енергоносії та стабільного зростання цін на зернові нами було переглянуто прогнози інфляції та облікової ставки у бік підвищення.

✓ Капітальні інвестиції у третьому кварталі зросли на 18,7% р/р, а обсяг реалізованих послуг на 11,8% р/р, досягнувши історичного максимуму в 290,6 млрд грн.

✓ Дефіцит загального фонду держбюджету у січні-жовтні виявився на 106,0 млрд грн. нижчим за плановий, а місцеві бюджети зведені зі значним профіцитом у 48,6 млрд грн. Залишки коштів на ЄКР знизилися до 19,0 млрд грн. переважно за рахунок їх використання як основного джерела (38,6 млрд грн) фінансування дефіциту держбюджету на тлі серйозного недовиконання плану запозичень.

✓ Різка актуалізація геополітичних ризиків та глобальна тенденція посилення долара США сприяли розвороту курсового тренду, незважаючи на сплату квартальних та місячних податків. Процес прискорився за рахунок впливу й внутрішніх чинників, що пов'язані зі значним погашенням заборгованості перед виробниками «зеленої енергетики».

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Четверта хвиля коронавірусної інфекції виявилася найсильнішою, проте ситуація в останні тижні поступово стабілізується

Різкий сплеск захворюваності, хоч і був очікуваний, виявився сильнішим за попередні, і наприкінці жовтня всі епідеміологічні показники були рекордно високими, а більшість регіонів перейшла до режиму «червоної зони». Починаючи з другої декади листопада ситуація поступово покращується, і показники 7-денної ковзної середньої нових заражень та активних випадків знижуються. Це сприяло поверненню окремих областей до «помаранчевої зони», що передбачає послаблення карантинних обмежень.

Темпи вакцинації населення в Україні суттєво прискорилися відразу після посилення карантинних обмежень, але згодом поступово сповільнилися

Темпи вакцинації продовжують поступово покращуватися, проте загальний рівень, як і раніше, є одним із найнижчих у Європі (близько 25% населення повністю вакциновано, ще 6,0% отримали першу дозу вакцини).

За попередньою оцінкою ДССУ, зростання реального ВВП у третьому кварталі 2021р. становило 2,4% р/р, що знову виявилося гіршим за очікування

Порівняно позитивна динаміка ВВП у другому півріччі 2020 року сформувала дещо завищені очікування щодо відновлення економіки у 2021 році. І третій квартал поспіль офіційна статистика виявляється гіршою за очікування. Попередня оцінка економічного зростання у третьому кварталі (2,4% р/р) виявилася гіршою за наші очікування (3,4%) та консенсус-прогноз (4,4%). Частково це пояснюється перенесенням періоду збирання пізніх зернових, що вже вплинуло на вражаюче зростання індексу сільськогосподарського виробництва у жовтні.

Перспективи прискорення зростання залежить не тільки від подолання наслідків глобальної пандемії, а й від темпів структурних реформ

Сезонно скоригований квартальний ВВП у третьому кварталі збільшився на 1,4% к/к після зниження протягом двох кварталів поспіль. Таким чином було зафіксовано технічну рецесію у першому півріччі 2021 року. Питання про те, чи виступає динаміка у третьому кварталі початком нової хвилі стабільного економічного зростання, яке у «допандемійний» період тривало протягом п'ятнадцяти кварталів поспіль (2015- 2019рр.), залишається відкритим. За нашими оцінками, сезонно скоригований квартальний ВВП зростатиме ще як мінімум протягом двох кварталів за рахунок скорочення рецесійного розриву ВВП. Подальші перспективи економічного зростання, крім невизначеності в розвитку пандемії, будуть визначатися імплементацією структурних реформ, що дозволить збільшити потенційний ВВП і посилити вплив інтенсивних факторів зростання.

Динаміка основних секторальних індексів у жовтні не є видатною, незважаючи на вражаюче зростання у сільськогосподарському виробництві

З урахуванням напрочуд сильного ефекту перенесення вартості сільське господарство у жовтні зафіксувало вражаюче зростання на 61% р/р, що різко прискорило кумулятивне зростання за десять місяців до 13% р/р. Внаслідок цього сільське господарство випередило за темпом зростання за десять місяців роздрібну торгівлю (+11,5%), позитивна динаміка якої у жовтні знову сповільнилася, до 5,7% р/р. У той же час індекс оптової торгівлі продовжує перебувати в негативній зоні, і його загальне зниження за десять місяців становить вже 8,8% р/р.

Промислове виробництво 2021 року практично не зростає, навіть з урахуванням дуже низької бази порівняння. Зафіксоване у жовтні зростання на 1,4% р/р забезпечене збільшенням виробництва енергії та газу (+7,6%), динаміка ж добувної та переробної промисловості є близькою до нуля.

З урахуванням слабкої динаміки ВВП у третьому кварталі нами погіршено прогноз економічного зростання у 2021 році з 3,5% до 3,0% р/р

Слабка динаміка ВВП у третьому кварталі 2021 року, посилення карантинних обмежень поряд з обмеженим фіскальним стимулом, проблемами у ланцюжках поставок та посиленням геополітичної напруженості сприяли формуванню превалюючого негативного балансу ризиків для нашого прогнозу економічного зростання. З урахуванням потенційної незначної корекції вгору наступних, точніших, оцінок ВВП за три квартали 2021 року, що спостерігалося в попередні роки і вже у другому кварталі, а також очікуваного зростання у четвертому кварталі в межах 4- 5%, оцінку річного економічного зростання в поточному році погіршено на 0,5 пп.

МЕМОРАНДУМ З МВФ

Як і очікувалося, 22 листопада Виконавча рада МВФ підтвердила основні параметри укладеного раніше SLA та завершила перший перегляд програми SBA. З урахуванням того, що чинна угода була розрахована на 14 місяців, а перший перегляд відбувся після більш ніж річної паузи, МВФ пішов назустріч побажанням уряду України та пролонгував SBA на шість місяців до кінця червня 2022 року.

Дане рішення дозволить дещо згладити негативне тло, пов'язане з ризиками військового нападу з боку Росії, що збільшилися, підвищити резервні активи, а також профінансувати дефіцит державного бюджету в листопаді-грудні 2021 року.

Продовження співпраці з МВФ є базовою передумовою забезпечення макроекономічної стабільності

Довгий час в Україні МВФ залишається головним агентом з просування реформ, хоча соціологічні опитування фіксують високий рівень недовіри населення щодо нього. Справді, МВФ зазвичай приходить на допомогу в ситуаціях сильного скорочення резервних активів, що часто супроводжуються значною девальвацією. Вимагаючи натомість імплементацію важливих реформ, у тому числі і структурних, які найчастіше на перших етапах негативно сприймаються широкими верствами населення. Щойно ситуація стабілізується, процес узгодження основних напрямів співробітництва з МВФ у рамках прийнятих раніше домовленостей стає дедалі складнішим, і тому перегляд чинної програми не став винятком. Замість п'яти запланованих у Меморандумі переглядів SBA у 2020-2021 вдалося лише один раз досягти компромісу. Україна 23 листопада вже отримала близько 700 млн. USD (SDR 500 млн.), що також відкриє доступ до додаткового зовнішнього фінансування, у тому числі й з боку Світового Банку.

Непопулярні реформи, що розпочалися в рамках співпраці з МВФ і пов'язані з запуском ринків землі, електроенергії та природного газу, ще не до кінця завершені, проте вже можна стверджувати про їхню відносну успішність

Після запуску з 1 липня 2019 року ринку електроенергії для непобутових споживачів її середня ціна (2,24 грн./кВт*год) не збільшилася, як очікували багато хто, а, навпаки, дещо знизилася у другому півріччі 2019 року (2,22), та потім залишалася досить стабільною (1,90-2,25). Навіть в умовах численних актуальних шоків ринку загалом вдається ліквідувати дисбаланси. Численні побоювання з приводу неефективного функціонування ринку землі та різкого падіння ціни на неї внаслідок сильного зростання пропозиції також не актуалізувалися. Ринок досить успішно функціонує, без значних дисбалансів та зі стабільною ціновою динамікою. Запуск ринку природного газу стикається з труднощами часткового нерозуміння принципів його функціонування з боку населення та високого рівня політизації питань доступності житлово-комунальних послуг, що змушує владу та опозицію акцентувати сильну увагу на цьому аспекті та постійно спекулювати на тему зниження/підвищення тарифів. Ситуація ускладнюється різким зростанням цін на природний газ восени 2021 року, що зумовлює необхідність розробки адекватних механізмів його абсорбції, не погіршуючи при цьому фінансового стану держкомпаній та не руйнуючи ринок. По суті, Україна знову отримала відстрочку від МВФ на повноцінний запуск ринку природного газу для населення, однак окремі аспекти його функціонування є структурними маяками для перегляду SBA вже в першому півріччі 2022 року.

Ключову увагу при подальшому перегляді програми SBA приділено перезапуску антикорупційних органів, судовій реформі, забезпеченню нормального функціонування ринків природного газу та електроенергії

У короткому повідомленні про перегляд SBA МВФ наголосив на наступних положеннях, які будуть враховані при подальшому перегляді програми: 1) повернення фіскальної політики до налаштувань, що відповідають середньостроковій борговій стійкості, при захисті соціально вразливих верств населення, зміцненні адміністрування доходів та зниженні фіскальних ризиків від квазіфіскальних операцій, у тому числі в енергетичному секторі; 2) забезпечення незалежності центрального банку та зосередження грошовокредитної політики на поверненні інфляції до цільового рівня; 3) забезпечення фінансового здоров'я банків, у тому числі через належне управління, з метою відродження здорового банківського кредитування приватного сектора; 4) боротьба з корупцією та просування вперед у реалізації судової реформи; 5) зниження ролі держави та корисливих інтересів в економіці для покращення ділового середовища, залучення інвестицій та підвищення потенціалу економіки.

Подальша співпраця з МВФ передбачає можливість другого та третього перегляду програми у березні та червні 2022 року, що дасть можливість отримати близько USD 2,2 млрд

За рахунок пролонгації SBA Україні надано можливість вперше отримати 100% проектного обсягу фінансування у рамках співпраці з МВФ. Для цього необхідно виконати дванадцять структурних маяків, по шість для кожного перегляду.

Структурні маяки, виконання яких у листопаді-грудні призведе до другого перегляду чинної програми, включають такі пункти:

- затвердження держбюджету на 2022 рік із цільовим показником дефіциту сектору держуправління у 3,5% ВВП; - скасування ослаблення критеріїв відповідності для представників держави у наглядових радах держбанків;

- ухвалення планів наступності для членів наглядових рад держбанків на 2021-2024 р.;

- завершення та оприлюднення аудиту залишків коштів, використаних за бюджетною програмою, пов'язаною з COVID-19;

- затвердження НБУ плану покращення банківського нагляду;

- публікація Офісом Генпрокурора піврічних звітів про результати кримінальних проваджень проти колишніх власників банків, виведених із ринку з початку 2014 року.

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

Тенденції перевиконання держбюджету за доходами та недовиконання за видатками продовжилися, а залишок коштів на ЄКР знизився до 19,0 млрд грн.

Загальні надходження до державного бюджету за січень-жовтень становили 1019,2 млрд. грн., на 43,7 млрд. грн. (4,5%) перевищуючи скоригований плановий показник. Порівняно з 2020р. зростання доходів за десять місяців становить 21,0% р/р, схожі темпи зростання характерні і для доходів місцевих бюджетів без трансфертів (19,7%) та ЄСВ (18,7%), при цьому у жовтні річне зростання ЄСВ сповільнилося до 14,2%.

Державний бюджет зводиться з дефіцитом набагато меншим за плановий, місцеві бюджети фіксують значний профіцит

За десять місяців 2021 року дефіцит загального фонду держбюджету становив 54,9 млрд. грн., що на 106,0 млрд. грн. менше запланованого; дефіцит спеціального фонду дещо знизився до 0,4 млрд. грн. Профіцит місцевих бюджетів становить уже 48,6 млрд грн., внаслідок чого дефіцит зведеного бюджету України становить лише 5,9 млрд грн., або близько 0,1 % ВВП, що набагато нижче за прогнозне значення МВФ (4,5% ВВП).

З урахуванням поточної позитивної динаміки ми покращили прогноз щодо показників дефіциту державного бюджету та державного боргу щодо ВВП

2021 року спостерігається нестандартна для України ситуація, коли різке збільшення індексу цін виробників та дефлятора ВВП відбувається на тлі зміцнення національної валюти. Внаслідок цього перевиконання бюджету за доходами супроводжується зниженням гривневих платежів за державним боргом та його коригування вниз. Внаслідок цього скорочується як дефіцит держбюджету, так і потреба у його фінансуванні. Таким чином за рахунок цінового фактора номінальний ВВП збільшується, а дефіцит бюджету і державний борг знижуються під впливом сильної гривні, зростання доходів і скорочення видатків бюджету. Ґрунтуючись на гіпотезі різкого збільшення дефіциту загального фонду у листопадігрудні, ми вважаємо, що дефіцит держбюджету не перевищить 3,3% ВВП, а державний борг, відповідно, 55,5% ВВП.

ІНФЛЯЦІЯ

У жовтні інфляція залишалася на високому рівні, але трохи знизилася з 11,0% до 10,9% р/р. Базова інфляція прискорилася з 7,4 до 7,6% р/р

Зростання цін було зафіксовано майже за кожною товарною групою, що може вказувати на потенційне погіршення інфляційних очікувань у четвертому кварталі 2021 року. Водночас у найближчі місяці ми можемо побачити уповільнення темпів ІСЦ внаслідок зміни статистичної бази порівняння, а також попереднього зміцнення гривні. Індекс місячної інфляції у листопаді 2020 року перевищив середній рівень у 2000-2019рр. на 0,3 пп., створивши ефект високої бази порівняння. Подібна ситуація спостерігалася у 2016 та 2018 рр., і тоді за рік цей ефект проявлявся та призводив до уповільнення річної інфляції у листопаді.

Ціни на продукти харчування, які сильно корелюють із індексом споживчих цін, практично зберегли вересневу динаміку, збільшившись на 1,1% м/м

Ціни на продукти харчування зросли на 13,6% у річному вираженні, ймовірно, завдяки зростанню заробітної плати і вторинним наслідкам збоїв у ланцюжках постачання нафти, природного газу та електроенергії. Зміст домашніх господарств також суттєво зріс на 18,8% р/р, незважаючи на зниження на 0,9% у місячному вираженні. Єдиною дефляційною групою товарів залишився одяг, ціни на який порівняно з попереднім роком знизилися на 4,9%.

Зважаючи на високі ціни на енергоносії, повільне, але стабільне, зростання цін на зернові та інші культури прогноз інфляції було переглянуто у бік збільшення

Високі ціни на енергоносії та аграрну продукцію на глобальних ресурсних ринках ставлять під загрозу наш інфляційний прогноз. Незважаючи на те, що цінові шоки на природний газ в даний час абсорбуються за рахунок фіксації річних контрактних цін для населення, шок пропозиції буде частково перенесений на собівартість виробленої продукції, що сприятиме подальшому прояву вторинних ефектів від подорожчання ресурсів на ціновій динаміці за іншими товарними групами.

Нафтогаз України, стаючи все більшим монополістом на ринку природного газу для населення, все одно не робитиме це досить довго, і в травні може повторитися практика підвищення цін на природний газ для населення, яка супроводжуватиметься переглядом тарифів на електроенергію.

Ґрунтуючись на цьому прогноз інфляції на кінець 2021р. було переглянуто з 9,7% до 10,2%, а на кінець 2022р. із 5,1% до 5,8%.

МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА

Високий тиск на ціни з боку глобальних ресурсних ринків, що зберігається, може підштовхнути НБУ до подальшого підвищення облікової ставки на найближчих засіданнях

Інфляція в жовтні дещо знизилася, і, з великою ймовірністю, розвороту тренду на підвищення в найближчі кілька місяців уже не буде. Однак підсумковий показник ІСЦ на кінець 2021 року навряд чи знизиться до рівня 9,6%, прогнозованого НБУ. Геополітичні ризики, що актуалізувалися останнім часом, не тільки негативно впливають на валютний курс, а й підвищують суверенні ризики, що сприяють зростанню прибутковості цінних паперів.

Відсутність чіткого сигналу на уповільнення інфляції у жовтні та зростання ризиків можуть підштовхнути НБУ до більш агресивної монетарноїполітики вже у грудні

Інфляція за підсумками 2021 року, мабуть, виявиться дещо вищою за жовтневий прогноз НБУ (9,6%). Незважаючи на те, що кінцеву інформацію буде оприлюднено лише на початку січня, поточна оцінка динаміки ІСЦ у найближчі місяці залишає місце для можливого підвищення ключової ставки НБУ вже 9 грудня. Це може дещо не відповідати практиці дотримання з боку НБУ базової прогнозної траєкторії на наступному проміжному засіданні, яка спостерігалася у шести із семи засідань у 2020- 2021рр.

Таке рішення не повинно бути сюрпризом, оскільки деякі члени Комітету (3 із 10), як і раніше, займали агресивну позицію щодо підвищення ключової ставки, що відображено в підсумках дискусії Комітету з монетарної політики. Аналіз практики прийняття рішень щодо ключової ставки в 2021 році показує, що вона залишалася незмінною лише тоді, коли на попередньому засіданні рішення було одноголосним (2 рази). Водночас поділ голосів ставав за фактом обов'язковою передумовою підвищення ставки на наступному засіданні (5 раз).

Нами було переглянуто прогноз облікової ставки на кінець 2022 року у бік збільшення

Погіршення прогнозу уповільнення інфляції в найближчі квартали поряд з актуалізацією геополітичних ризиків, з високою ймовірністю, стануть факторами незначного перегляду НБУ траєкторії руху облікової ставки, внаслідок чого на кінець 2022 року вона залишиться на рівні не нижче 8%. НБУ може підвищити облікову ставку в найближчі місяці, незважаючи на зниження показника річної інфляції, та підтримувати її незмінною до кінця третього кварталу. Таким чином, запланований перехід до пом'якшення монетарної політики може розпочатися у четвертому кварталі 2022 року, яка тенденція повернення показника ІСЦ у цільовий діапазон 5+-1 пп. буде стійкою та очевидною.

БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР

Ліквідність банківської системи в жовтні збільшилась на 21,6 млрд грн. і досягла відмітки 217,9 млрд грн.

Залишки на кореспондентських рахунках зросли на 6,7 млрд грн. та на початок листопаду складали 58,6 млрд грн. В свою чергу портфель депозитних сертифікатів НБУ, що знаходяться у власності банків, зріс майже на 14,9 млрд грн. та на початок листопада складав 159,2 млрд грн.

Основними каналами поповнення ліквідності стали інтервенції на валютному ринку з боку Національного банку а також перерахування коштів з Державного бюджету

Головним чином приток ліквідності був викликаний саме інтервенціями НБУ: в жовтні регулятор поповнив резерви на суму 702,6 млн. доларів, що збільшило коррахунки банків на 18,4 млрд грн. Сумарний позитивний вплив операцій Державної казначейської служби на банківську ліквідність в жовтні становив 4,5 млрд грн.

Головним джерелом відтоку коштів з системи стали операції банків з НБУ щодо зміни обсягу готівки. За жовтень банки конвертували в готівку майже 3 млрд грн. Незначний відток ліквідності також був викликаний погашеннями за поточними кредитами рефінансування. В чистому залишку за жовтень банки повернули до НБУ 435 млн грн. Зі згортанням антикризових монетарних заходів, а саме довгострокового рефінансування, по цій статті впливу на ліквідність зафіксовано від’ємні значення.

Збереження НБУ облікової ставки на рівні 8,5% підтримало стабільність цін на короткострокові ресурси на міжбанківському ринку

Відповідно до базового сценарію, для повернення інфляції до цілі 5% облікова ставка утримуватиметься на рівні не нижче 8,5% щонайменше до ІІІ кварталу 2022 року, а не до ІІ кварталу, як очікувалося раніше. Індекс UONIA знаходився в середньому біля позначки 7,75%.

oleksandr.varenytsia@raiffeisen.ua

ЗОВНІШНІЙ СЕКТОР

За три квартали 2021 року динаміка поточного та фінансового рахунку покращилася завдяки відновленню місцевої та глобальної економіки після економічного спаду 2020 року

Підвищення цін на сировинні товари, зокрема залізну руду та сільськогосподарську продукцію, а також зростання споживання в основних торгових партнерах у країнах ЄС збільшили експорт українських товарів на 39% до 44,5 млрд дол. США. Імпорт товарів збільшився на 32%, до 48 млрд доларів, насамперед через зростання цін на товари, пов'язані з енергетикою, де Україна залишається нетто-імпортером природного газу та нафтопродуктів. Велике негативне сальдо торгівлі товарами у розмірі 3,5 млрд дол. США частково компенсується збільшенням чистого експорту послуг з профіцитом у розмірі 2,5 млрд доларів завдяки зростанню експорту ІТ та логістичних послуг, а також місцевого аутсорсингу управлінських консультацій.

Загалом, поточний рахунок характеризується невеликим дефіцитом у розмірі 1,4 мільярда дол. США, що не чинить тиску на операції центрального банку на валютних ринках або в резервах.

Щодо фінансової сторони платіжного балансу, то за цей період не було значного стресу

Чиста заборгованість за рахунком операцій з капіталом склала 1,4 млрд дол. США у порівнянні з відтоком у 4,6 млрд доларів за той же період у 2020 році. Динаміка фінансового рахунку врівноважувалася профіцитним припливом у розмірі 75 млн дол. США за рахунок стримування попиту нерезидентів, при цьому чисте реінвестування доходів загалом було зафіксовано на рівні 5,2 млрд дол. США. Проте чисті нові прямі іноземні інвестиції збільшилися лише на 605 млн доларів. Приплив портфельних інвестицій становив 665 млн доларів після відтоку 1 млрд дол. США минулого року.

Проте така динаміка платіжного балансу, ймовірно, носитиме тимчасовий характер, оскільки ефект статистичної бази та стримувані реінвестиції 2020 року зрештою повернуться наступного року. Слабке надходження прямих інвестицій від нерезидентів залишається каменем спотикання для платіжного балансу України, оскільки повільне здійснення ключових реформ, таких як судова система чи ринок землі, продовжує створювати невизначеність серед економічних агентів.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Незначне зміцнення долара до 26,40 наприкінці жовтня, після рішення НБУ залишити облікову ставку незмінною на рівні 8,5% річних, не мало подальшого розвитку, і в першій половині листопада гривня продовжила зміцнюватися

Ціни на сталь і агропромислову продукцію у жовтні зберігалися на рекордно високих рівнях, що зумовлювало значні надходження валютної виручки від цих секторів. Це давило на долар США, і курс плавно, завдяки підтримці НБУ у вигляді інтервенцій з покупкою, рухався до річного мінімуму, а в першій половині листопада оновив його на позначці 26,05. Ще одним фактором такого значного зміцнення гривні стало розміщення Національною компанією Укренерго «зелених» євробондів на суму 825 млн дол. США, які згодом мали «вийти» на міжбанківський ринок.

Після рекордного викупу НБУ валюти та наростання негативного фону новин тренд розгорнувся, і розпочалася девальвація гривні, очікувана багатьма учасниками ринку та аналітиками ще наприкінці вересня

Зміцнення гривні могло бути значно сильнішим, якби НБУ за один день не викупив увесь додатковий обсяг пропозиції однією інтервенцією. Це стало сигналом ринку, що дно нарешті досягнуто, і більшість учасників ринку почали закривати короткі позиції і переходити в «лонг», а долар США за два дні зріс до 26,40. Незабаром до покупців приєдналися основні імпортери енергоносіїв і великі мережі з продажу продуктів харчування і техніки, а негативний новинний фон щодо чергової активності російських військ на кордоні з Україною тільки сприяв зміцненню долара, курс якого, незважаючи на інтервенції НБУ вже з продажу валюти, у третій декаді листопада перевищив рівень 27,0.

Геополітичні ризики продовжуватимуть значно впливати на валютний курс до надходження однозначного сигналу про зниженнянапруженості

Незважаючи на те, що долар США в листопаді показує сильну динаміку і посилюється по відношенню до абсолютної більшості валют держав з ринками, що розвиваються, і кошику валют (індекс DXY за місяць зріс на 2,9%), основним ризиком для гривні є зростаюча геополітична напруженість, градус якої поступово підігрівається неоднозначними коментарями з боку Росії. Зміна основного тренду курсової динаміки після постійного зниження середньомісячного курсу долара США з травнямісяця сприяє зрушенням у тактиці поведінки продавців та покупців на ринку, посилюючи дисбаланс та змушуючи НБУ виходити з інтервенціями з продажу валюти. Водночас подібна динаміка перебуває у руслі нашого поточного прогнозу середньорічних курсів долара США (27,4) та євро (32,6) на 2021 рік. Українська гривня з початку 2021 року, як і раніше, залишається однією з найбільш зміцнених валют по відношенню до долара США.

serhii.zarytskiy@raiffeisen.ua & serhii.kolodii@raiffeisen.ua

ЦІННІ ПАПЕРИ

Обсяг залучених коштів на первинних аукціонах Міністерства Фінансів значно зріс за минулий місяць, але все ще залишається недостатнім для виконання плану залучення коштів шляхом запозиченняна внутрішньомуринку

Після низько результативних аукціонів у третьому кварталі поточного року попит на ОВДП значно пожвавився у середині четвертого кварталу. Це сталося завдяки тому, що Мінфін провів низку комунікацій з первинними дилерами та інвесторами і почав охоче йти на підвищення прибутковостей.

Внаслідок цих дій Мінфін підвищив прибутковість розміщення гривневих 6- ти місячних паперів на 80 б.п., довівши їх до рівня вторинного ринку в 10,50%. Прибутковість за гривневими річними паперами була підвищена на 5 б.п. до рівня 11.55%, за дворічними на 7 б.п. до 12,47%, за трирічними на 21 б.п. до 12.70%, за п'ятирічним на 21 б.п. до 13,25%. За рештою гривневих та валютних облігацій рівні дохідностей залишилися на колишніх рівнях.

Така поведінка уряду збіглася зі значним припливом депозитів до банківського сектору з боку юридичних осіб та населення, що дозволило банкам перекласти надлишкову ліквідність у менш ризикові папери з погашенням не більше одного року, не наражаючись на додатковий стрес LCR.

Основний попит минулого місяця був зосереджений у річних та піврічних гривневих паперах, обсяги якого зазвичай були не нижчими, ніж 2,3 млрд грн., а часом сягали й 4 млрд грн. Також було зафіксовано помірний інтерес на купівлю з боку інвесторів-нерезидентів, які купували переважно довгі облігації з погашенням у 2027 р., що забезпечило надходження довгих грошей до бюджету на рівні близько 4,5 млрд грн. за цей період. Одного разу було зафіксовано великий попит (близько 2,3 млрд грн.) на трирічні ОВДП. За допомогою розміщення валютних облігацій держава залучила близько 400 млн дол. США та 170 млн євро.

Дохідності ОВДП на вторинному ринку за місяць практично не змінилися

Було зафіксовано деякі продажі з боку нерезидентів, в основному на короткому кінці кривої, і можливими причинами для цього були: бажання перевкластися в довші папери з більш високою прибутковістю, висока інфляція, яку нерезиденти могли розглядати як фактор ризику, а також гривня, що зміцнювалася, яка давала сигнал для конвертації гривневого прибутку на долар. Загалом за минулий місяць портфель ОВДП у власності інвесторів-нерезидентів зменшився на 2 млрд грн. та станом на 19.11.21 становив 94,73 млрд грн. Водночас на зміну нерезидентам прийшли локальні гравці. Обсяги ОВДП у володінні юридичних осіб зросли на 1,8 млрд грн. і досягли позначки 54,5 млрд грн., а фізичних осіб зросли на 1,1 млрд грн. до 23,4 млрд грн.

Незважаючи на підвищення прибутковостей на первинному ринку, котирування учасників вторинного ринку практично не змінилися, тому що рівень котирувань на купівлю майже у всіх учасників спочатку був завищений у порівнянні з рівнями розміщення первинного ринку на більший розмір, ніж фактичне підвищення, яке здійснило Міністерство Фінансів.

oleh.klimov@raiffeisen.ua &,aleksey.evdokimov@raiffeisen.ua

-----------------

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ

Райффайзен Банк

Україна, Київ 01011, вул. Лєскова, 9

Тел. +380 44 490 8888

Аналіз та дослідження:

Сергій Колодій (+380 50 397 2707),

Олег Клімов (+380 44 590 5621)

Управління продажів фінансових інструментів:

Марчин Напьюрковські (+380 50 388 7780),

Емал Бахтарі (+380 95 276 6197),

Людмила Гамалій (+380 44 299 1020),

Юлія Ширназарова (+380 44 299 1021),

Костянтин Мирний (+380 44 495 4202),

Тимофій Попов (+380 44 495 4201)

Казначейство:

Мірослав Юзеф Вінярчик

Управління інвестиційного банкінгу:

Анна Кільмухаметова (+380 44 299 1044)

Департамент корпоративних продуктів та розвитку бізнесу:

Наталія Пащенко (+380 44 007 539)

Департамент управління мережею та клієнтів середнього бізнесу:

Руслан Співак (+380 44 495 9001)

Департамент міжнародних корпоративних клієнтів:

Юрій Довгей (+380 44 299 1019)

Департамент великих корпоративних клієнтів:

Юрій Козак (+380 44 490 8702)

Управління торгового фінансування та факторингу:

Сергій Костогриз (+380 44 495 4100)

---------

Повідомлення про ризики і пояснення

Цей документ не є пропозицією або запрошенням до підписки або придбання будь-яких цінних паперів, і ні цей документ, ні будь-яка інформація, що в ньому викладена, не є підставою для укладення будь-якого договору або прийняття будь-якого зобов'язання. Цей документ надається виключно в інформаційних цілях. Якщо не зазначено інше, всі точки зору і думки (включаючи твердження та прогнози) належать лише Райффайзен Банку і можуть бути змінені без попередження або повідомлення. Будь-яка інвестиція або інші рішення не повинні прийматися на підставі цього документа. Райффайзен Банк також не гарантує надійності, точності або повноти інформації, представленої в цьому документі, і не несе будь-якої відповідальності або зобов'язань щодо збитків або шкоди, отриманих в результаті використання цієї інформації.

--------

УВАГА!  АРІФРУ може не розділяти оціночних суджень авторів оглядів і прогнозів, не надає жодних гарантій реалізації прогнозів та рекомендацій, викладених у цьому документі, і не бере на себе відповідальності за будь-які можливі наслідки використання цієї інформації, включаючи фінансові втрати, але не обмежуючись ними. Наведену інформацію в жодному разі не можна розглядати як рекомендацію на купівлю чи продаж цінних паперів.