З прийняттям Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку Рішення «Про затвердження Порядку реєстрації випуску опціонних сертифікатів та проспекту їх емісії» від 16.06.2009 р. № 572 на фінансовому ринку з’явився новий фінансовий інструмент – опціонний сертифікат. Щоб з’ясувати, яким законодавством регулюються питання випуску та обігу опціонних сертифікатів, а також оподатковування операцій з опціонними сертифікатами, слід визначити правовий статус опціонних сертифікатів.

Чи є опціонний сертифікат деривативом?
Поняття та види деривативів визначені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно п. 1.5 ст. 1 цього Закону – стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.
Положенням «Про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1999 р. № 632, встановлено стандартні (типові) реквізити деривативів. Відповідно до п.2 цього Положення до деривативів належать лише ті контракти, форма яких відповідає вимогам, встановленим цим Положенням.
Відповідно до п. 3 цього Положення деривативами є: форвардний контракт; ф’ючерсний контракт; опціон.
Відповідно до Порядку реєстрації випуску опціонних сертифікатів та проспекту їх емісії, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 16.06.2009 р. № 572, опціонний сертифікат – стандартний документ, що засвідчує право його власника на придбання в емітента опціонного сертифіката (опціонний сертифікат на придбання) або на продаж емітентові опціонного сертифіката (опціонний сертифікат на продаж) базового активу в строк та на умовах, визначених у проспекті емісії цих опціонних сертифікатів. Опціонних сертифікатів нема в переліку деривативів, що його містить Закон України «Про оподаткування», а також в Положенні КМУ. Однак вказаними нормативними актами не встановлено заборони на існування інших видів деривативів. Оскільки опціонний сертифікат відповідає визначенню деривативів, віднесення його до деривативів відповідатиме чинному законодавству.

Чи є опціонний сертифікат похідним цінним папером?
Відповідно до ч. 2 ст. 195 Цивільного Кодексу України види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 ЦКУ обов’язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Законом, що встановлює види цінних паперів та порядок їх обігу, обов’язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми останніх та інші необхідні вимоги, є Закон «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі - Закон про ЦП).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону про ЦП похідні цінні папери - це цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.
Відповідно до ст. 15 Закону про ЦП особливості емісії (видачі), обігу та обліку заставних, іпотечних сертифікатів, іпотечних облігацій, сертифікатів ФОН, приватизаційних, похідних, товаророзпорядчих цінних паперів та порядок розкриття інформації щодо них визначаються законодавством.
Оскільки в Законі про ЦП дається лише поняття похідних цінних паперів, тоді як їх види, реквізити та вимоги до їх форми не встановлені, твердження про належність опціонних сертифікатів до похідних цінних паперів не відповідає вимогам чинного законодавства. Отже, опціонний сертифікат не є похідним цінним папером

Оксана САХНАЦЬКА, керівник апарату ДКЦПФР