Ми робимо
інформацію доступною
Оновлений сервіс формування звітності SMIDA XML Reports

Тимур Хромаєв: Розбудова ринків капіталу - запорука зростання української економіки


09.02.2021 16:52

Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку розповідає про особливості закону № 738 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів".

19 червня 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів" № 738-IX (далі — Закон № 738). Цей документ усуває низку проблем, які заважали повноцінному  функціонуванню та подальшому розвитку ринків капіталу в Україні. Яку роль Закон № 738 відіграє для економіки України, які на нього сподівання?

Т. Х.: Ринок капіталу України може нічим не відрізнятися від ринків капіталу в європейських країнах і бути частиною цих ринків. Для цього українські компанії повинні мати можливість вільно залучати фінансування для свого розвитку за допомогою різних фінансових інструментів, і вартість цього фінансування не буде космічною; українські аграрії чи енергетики зможуть ефективно управляти ризиками; українські інвестори матимуть більше можливостей для інвестування і накопичення коштів, ніж ОВДП, а діючі правила гри забезпечать елементарний захист від ризиків. Усе це можливо саме завдяки прийнятому Закону № 738 та його реалізації в наші українські реалії та законодавче поле.

У назві Закону № 738 ідеться про запровадження нових фінансових інструментів. Що включає в себе поняття "фінансові інструменти" та які з них нові для нашого ринку?

Т. Х.: Фінансовим інструментом можна вважати контракт, результатом якого є створення фінансового активу одного суб'єкта господарювання і фінансового зобов'язання або інструменту власного капіталу іншого суб'єкта.

Завдяки Закону № 738 вводиться такий фінансовий інструмент, як деривативні контракти. Такі контракти, укладені українськими компаніями, будуть визнані на міжнародному ринку, а похідні цінні папери нарешті отримають загальні правила випуску, обігу і торгівлі.

Випущені за новою процедурою корпоративні облігації дадуть кращий захист їх власникам і повернуть довіру інвесторів до цього фінінструменту (головні новації Закону — збори власників облігацій та адміністратор за випуском).

Також українці отримають ще один, більш гнучкий, фінансовий інструмент на додачу до депозитів — депозитні сертифікати банків.

До нових фінінструментів також відносять і зелені облігації.

У Законі № 738 серед цінних паперів зустрічається низка таких, що наразі не передбачені чинним Законом про цінні папери. Серед "нових облич" — зелені облігації. Під які проєкти їх можна буде випускати? Чим вони цікаві для інвесторів? Як узагалі зелені облігації "працюють" у світі, ЄС?

Т. Х.: Поява зелених облігацій зумовлена стрімко зростаючим попитом інституційних інвесторів на інвестиції в екологічно чисті проєкти, і цей сегмент динамічно розвивається в багатьох країнах світу. Україна — не виняток, і з прийняттям Закону № 738 наша країна отримала можливість активного розвитку цього інструменту. Встановлено правила для учасників цього ринку та чітко визначено поняття цього інструменту, що є проспектом, який передбачає використання залучених коштів виключно на фінансування або рефінансування витрат по реалізації зелених (екологічно чистих) проєктів.

Чи можна говорити про те, що з набранням чинності зазначеним Законом  ми долучимося до передової міжнародної практики, зокрема Європейського Союзу в застосуванні фінансових інструментів? Наведіть, будь ласка, декілька прикладів щодо цього.

Т. Х.: Закон доповнює інфраструктуру ринків тими елементами, яких нам не вистачало, дає більше гнучкості й можливостей для фінансових посередників, запроваджує нові фінансові інструменти та перезавантажує деякі старі, а найголовніше — він запроваджує правила гри, за якими працюють цивілізовані ринки капіталу.

Також запускається процес перегляду всього чинного законодавства України у сфері функціонування ринків капіталу й товарних ринків та адаптації його до стандартів Євросоюзу. Передусім ми використовуватимемо ключові європейські законодавчі акти — MiFID II, MIFIR, EMIR, які обов'язкові до виконання для всіх держав — членів ЄС, а також тих, які перебувають у Європейській економічній зоні. Мовиться не про копіювання актів, а адаптацію їх до наших реалій, із врахуванням усіх особливостей нашого ринку.

Важливим є запровадження для всіх фінансових установ моделі know your customer ("знай свого клієнта"), яку в Європі використовують усі учасники фінансового ринку — банки, біржі, інші компанії, що працюють із грошима приватних осіб. Ця практика допомагає протидіяти шахрайству, розкраданню, відмиванню грошей і фінансуванню незаконних операцій.

Інститут пов'язаних агентів. Що дасть його запровадження на ринках капіталів?

Т. Х.: Впровадження на ринках капіталу інституту пов'язаних агентів мало на меті розширення механізмів доступу інвесторів до послуг інвестиційних фірм. Зокрема, шляхом надання можливості пов'язаним агентам на підставі договору від імені та за рахунок інвестиційної фірми надавати певні послуги. Ідеться про рекламу послуг інвестиційної фірми, прийняття від клієнтів замовлень на укладення правочинів щодо фінансових інструментів, організацію розміщення цінних паперів тощо, а також виконання інших передбачених агентським договором дій, пов'язаних із безпосереднім прова­дженням професійної діяльності інвестиційною фірмою на ринку.

Такі зміни дозволять інвестиційним фірмам збільшити своє представництво на території України без необхідності утворення філій, що, у свою чергу, потенційно може призвести до зменшення витрат на таке представництво та збільшення клієнтів інвестиційних фірм у цілому.

Які заходи, інструменти передбачено Законом № 738 для захисту прав власників облігацій?

Т. Х.: Закон запроваджує для облігацій та їх власників "збори власників облігацій" і "адміністратора за випуском облігацій". Збори дадуть облігаціонерам кращий контроль за станом емітента і можливість колективно приймати рішення, обов'язкові для емітента. А адміністратор за випуском полегшить колективні дії власників і налагодить зв'язок між емітентом і власниками.

Які ключові зміни відбудуться для товарних бірж?

Т. Х.: Через недосконалість українського законодавства товарні й фінансові біржі багато років використовувалися переважно не за призначенням, завдаючи значної шкоди економічним інтересам країни. Товарні біржі найчастіше були частинами схем ухилення від сплати податків або ж податкової оптимізації.

Наша мета — забезпечити фінансовий ринок і товарні ринки надійною біржовою інфраструктурою для організованої торгівлі та якісними фінансовими інструментами. Тому на законодавчому рівні запроваджується концепція неттінгу, система пред-трейд та пост-трейд звітності за операціями з базовими активами, впроваджується процедура авторизації ключових інфраструктурних об'єктів та нагляду за їх діяльністю з метою протидії маніпулюванню та іншим зловживанням на ринках. Основними елементами такої нової інфраструктури ринків капіталу та товарних ринків стануть Центральний контрагент, репозиторій, оператори торговельних майданчиків.

Дуже важливо, щоб ціноутворення на актив було прозорим і жоден учасник ринку не мав можливості суттєво впливати на ціни. Для цього інформація про ціни повинна бути публічною, методи збору цієї інформації — надійними, а джерела — незаангажованими, і такими, яким довіряє ринок.

До чого слід бути напоготові професійним учасникам фондового ринку, які ново­введення цього Закону їм варто взяти до уваги насамперед? Які вимоги висуваються до їхньої професійної діяльності, ліцензування?

Т. Х.: На заміну фондових бірж законопроєкт запроваджує два види ринків — регульований ринок із більш жорсткими вимогами, який буде забезпечувати централізоване вчинення та виконання правочинів, і менш зарегульований ринок альтернативних торгівельних майданчиків (багатостороннього торгівельного майданчика (БТМ) та організованого торгівельного майданчика (ОТМ). В Україні, нарешті, буде створено центрального контрагента, який знімає ризики невиконання угод і гарантує розрахунки за угодами. У нас з'явиться торговий репозиторій, який є обов'язковим елементом повноцінного ринку деривативів.

Якщо раніше на фондовому ринку існувала 1 ліцензія для бірж, а на товарному взагалі 0 ліцензій, то відтепер буде 7 ліцензій — на ринках капіталу і 2 ліцензії — на товарному ринку. Це буде свідченням більшої диверсифікації і гнучкості на ринку, а не кількісного показника.

На торговця цінними паперами чекає трансформація у модель повноцінної інвестиційної фірми, яка поширена в Європі, і він отримає більше можливостей для бізнесу. Ліцензування відбуватиметься за принципом: менше відповідальності — менше вимог для отримання ліцензії, більше відповідальності — більше вимог. Інвестиційна фірма зможе використовувати у своїй діяльності пов'язаних агентів, які діятимуть від імені в інтересах, під контролем та за рахунок такої фірми.

 

Джерело:  газета «Все про бухгалтерський облік»


Теги: | Тимур Хромаєв | фондовий ринок | капітал | біржа | інструмент |

Важлива інформація

На сайті знаходиться програмне забезпечення для формування інформації відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів.