Конституційний суд відмовився відкривати справу за поданням 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, що регулюють процедуру обов'язкового продажу акцій на вимогу власників понад 95% акцій (squeeze-out).

Згідно з текстом судового рішення від 10 жовтня, Велика палата КС пояснила своє рішення непідсудністю КС порушених у конституційному поданні питань і невідповідністю конституційного подання вимогам закону.

Депутати своє конституційне подання подали в липні 2019 року. Вони намагалися з'ясувати конституційність положень статті 65 закону № 514-VI «Про акціонерні товариства» та пункту 2 розділу II перехідних положень закону № 1983 VIII від 23 березня 2017 року. Депутати вважали, що примусове відчуження акцій міноритаріїв порушує конституційне право на непорушність приватної власності.

Конституційний суд відмовив у відкритті конституційного провадження, оскільки депутати не конкретизували, які саме норми необхідно перевірити на конституційність; в основному перераховували не докази неконституційності оспорюваних норм, а свої припущення; а норма про примусовий викуп діяла лише два роки - до 3 червня 2019 року, тобто до дати направлення в КС конституційного подання.

Конституційний суд підкреслив, що оскільки окремі положення закону вичерпали свою дію, вони не можуть розглядатися на відповідність Конституції України.

«Це знімає питання щодо конституційності squeeze-out», - прокоментував рішення КС глава НКЦПФР Тимур Хромаєв.

При цьому у НКЦПФР залишаються питання щодо оцінки вартості акцій в рамках сквіз-ауту.

«24 звіту про оцінку мали дуже значні недоліки, які вплинули на достовірність оцінки, або взагалі не відповідали вимогам нормативно-правових актів про оцінку майна, були неякісними або непрофесійними. Ще до приблизно 40 звітів були часткові питання», - заявив глава регулятора.

За його даними, на 21 жовтня в Україні відбулася 301 процедура squeeze-out, тобто обов'язкового продажу акцій на вимогу особи або групи осіб, які спільно володіють домінуючим контрольним пакетом в 95%.

В рамках заявлених squeeze-out на рахунки умовного зберігання (ескроу), відкритих для міноритарних акціонерів, було перераховано 1,2 млрд грн.

Компанії використовують цей механізм, щоб вирішувати проблеми, пов'язані з великою кількістю акціонерів, які не приймають участі у справах акціонерного товариства.

Джерело: Фінансовий клуб