У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, яким пропонується запровадити механізм захисту громадян України від зловживань на фінансовому ринку, що відповідає сучасним світовим стандартам.

Про це йдеться на вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Запропонований механізм має ефективно протидіяти фінансовим пірамідам на кшталт B2B Jewelry, банка «Аркада» тощо; має забезпечити притягнення до відповідальності шахраїв та відшкодування постраждалим громадянам вкрадених коштів.

На жаль, сьогодні в Україні через неефективне законодавство, яке не відповідає міжнародним стандартам, фінансовий регулятор не має ефективної взаємодії з правоохоронними органами Украіни та іноземними фінансовими регуляторами з метою запобігання фінансовому шахрайству, притягнення до відповідальності злочинців та забезпечення повернення вкрадених грошей постраждалим від фінансових оборудок.  Наразі ми можемо лише спостерігати наслідки фінансових зловживань і маємо велику кількість громадян, які втратили власні кошти через діяльність сумнівних інвестиційних проектів, йдеться на сайті регулятора.

Питання підвищення захисту інвесторів особливо актуальне в умовах запровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

Зареєстрований законопроєкт має на меті повністю змінити статус українського ринку на такий, що стане абсолютно не придатний для діяльності аферистів та відповідатиме світовим стандартам. Він передбачає новий ефективний регуляторний нагляд, а саме: можливість отримувати та обмінюватись банківською та іншою інформацією про діяльність шахраїв між державними фінансовими та правоохоронними органами України та інших країн; блокувати сумнівні рахунки до рішення суду по суті справи, підтримувати прокурорів у судових процесах;  взаємодіяти з іноземними фінансовими регуляторами з метою використання їх можливостей щодо повернення грошей з інших юрисдикцій.

Законопроєктом «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (реєстраційний номер №4684) пропонується значно підвищити рівень відповідальності всіх учасників ринків капіталу та повернути довіру інвесторів до України.

Для більшої ефективності регулятора законопроєктом пропонується запровадити три рівні нагляду за ринком: оцінювання – перевірки – розгляд справи. На кожному з цих рівнів діятимуть окремі уповноважені особи, які виконуватимуть свої функції незалежно один від одного.

Основна мета оцінювання – запобігати вчиненню порушень та завчасно виявляти ризики.

Наступний рівень – перевірки - спрямований на виявлення ознак та документування фактів порушень законодавства. Регулятор повинен мати можливості проводити перевірки, запитувати документи і пояснення не лише у професійних учасників ринку (регульованих осіб), а й будь-яких осіб, які можуть бути підозрювані у незаконних діях на ринку капіталів.

На третьому рівні працюватиме Колегія уповноважених на розгляд справ, обрана за спеціальною процедурою. Колегія здійснюватиме розгляд справ та виноситиме рішення про застосування санкцій та/або заходів впливу, передбачених чинним законодавством.

«Приведення українського законодавства до міжнародних стандартів дасть необхідний інструментарій для захисту інвесторів і протидії зловживанням iз цінними паперами. Запровадження ефективної системи нагляду за ринком дозволить не лише розслідувати скоєні зловживання, а що найголовніше – запобігати їх вчиненню та завчасно виявляти ризики функціонування ринку», – зазначив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Законопроєкт розширює можливості міжнародного співробітництва регулятора, зокрема, щодо приєднання до Меморандуму IOSCO (The International Organization of Securities Commissions). Відповідно до Меморандуму з Міжнародним валютним фондом, який підписано 2 квітня 2017 року, Україна взяла на себе зобов’язання шляхом внесення змін до чинного законодавства змінити статус та можливості НКЦПФР, що дозволить Україні стати підписантом Багатостороннього меморандуму IOSCO MMoU.

Мова йде про взаємодію в рамках Меморандуму IOSCO задля можливості проводити транскордонні заходи та розслідування. Це дозволить зменшити як збитки приватних інвесторів, так і втрати держави, зокрема, від податкової оптимізації із використанням сумнівних цінних паперів чи інших «підозрілих» фінансових операцій.

Наявність дієвої міжнародної взаємодії є одним із важливих критеріїв, на який звертають увагу інвестори при виборі юрисдикції для інвестування. Коли регулятор не може належно реагувати на запити іноземних колег (надавати інформацію), іноземні регулятори розглядають цю країну як країну «підвищеного ризику» та не рекомендують своїм інвесторам інвестувати в неї. На сьогодні Україна є такою країною «підвищеного ризику».

Також законопроєкт  імплементує в українське законодавство норми низки важливих директив Євросоюзу. Нагадаємо, гармонізація законодавчого поля України з правом ЄС відбувається на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, і з метою створення в майбутньому передумов для переходу до наступних стадій інтеграції, зокрема, членства України в Євросоюзі.

Джерело: вебсайт НКЦПФР